У Києві вшанували Івана Павла ІІ. ФОТО

Нещодавно перейменовану на честь Івана Павла ІІ вулицю прикрасили муралом.

В урочистостях взяли участь апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті, Посол Польщі в Україні Ян Пєкло, народні депутати України Мустафа Джемілєв та Микола Княжицький, учасники Українсько-польського форуму партнерства, представники громадських організацій столиці та місцевого самоврядування.  

 Урочисте відкриття муралу на вулиці Іоанна Павла ІІ. Фото: Яцек Жур

"Відкриття цього муралу свідчить про постійне вираження дружби та пам'яті людини, яка підтримувала Україну, свободу та мир. Українці і поляки мають подолати історичні непорозуміння, які ще живі в обох суспільствах, і будувати свої відносини на дружбі і взаємоповазі", - передає слова посла Польщі в Україні Яна Пєкла Укрінформ.

 Директор Центру досліджень Східної Європи Ян Маліцький та ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда. Фото: Яцек Жур

Вулиця була перейменована на честь Івана Павла ІІ в рамках кампанії з декомунізації. Раніше вона сала назву на честь Патріса Лумумби, а перед тим – Новотверська.

Напередодні відкриття стіни будівлі з муралом були обмальовані непристойними написами антипольського змісту. Поліція зафіксувала акт вандалізму. Після чого комунальні служби швидко усунули непристойні написи.  

Перед відкриттям муралу Єпископ-ординарній Віталій Кривицький та блаженніший Святослав Шевчук відправили Месу в костелі св. Миколая у Києві.

 Єпископ-ординарній Віталій Кривицький та блаженніший Святослав Шевчук під час Меси в костелі св. Миколая у Києві. Фото: Яцек Жур

Нагадуємо,  Іван Павло ІІ — 264-й Папа Римський. Римо-католицький польський єпископ, Святий Католицької Церкви, канонізований у 2014 році. Поет і поліглот, філософ. Своєю моральною поставою спричинився до падіння комунізму. Відвідав Київ та Львів із візитом у червні 2001 року. 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.