Польщу обурив меморіал на Верецькому перевалі

17 жовтня відбулася зустріч віце-міністра закордонних справ Польщі Бартоша Ціхотського із послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Говорили про історію Карпатської Січі.

Польська сторона висловила здивування у зв'язку із участю віце-прем'єра України Іванни Климпуш-Цинцадзе, а також інших високих держпосадовців в урочистому відкритті меморіального комплексу на честь бійців Карпатської Січі. Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства закордонних справ Польщі.

Відкриття меморіалу відбулося 15 жовтня в околицях села Климець на Верецькому перевалі.  

 Віце-прем'єр Іванна Клімпуш-Цинцадзе в складі офіційної делегації під час урочисті 15 жовтня 2017 року. Фото: FB Олександра Ганущина

Меморіал також має напис "Героям Карпатської України, розстріляним польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року" та інформаційну таблицю, яка повідомляє про розстріл польськими прикордонниками 600 стрільців Карпатської Січі.

Ці слова також викликали обурення МЗС Польщі:

"Польща ніколи не окуповувала Україну. Деякі території теперішньої української держави входили до складу Польської Республіки на підставі міжнародного права. До цього часу не був представлений жоден доказ на підтримку тези про масовий розстріл членів Карпатської Січі у березні 1939 року, не говорячи вже про польську відповідальність за цей злочин". 

Читайте також:

У Карпатах відкрили Меморіал на честь захисників Карпатської України

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.