Уряд США розсекретив майже три тисячі документів про вбивство Кеннеді

Уряд Сполучених Штатів розсекретив 2800 документів щодо вбивства президента Джона Ф. Кеннеді в 1963 році.

Про це повідомляє "Бі-Бі-Сі".

Чинний президент Дональд Трамп заявив, що громадськість заслуговує на те, що бути "повністю поінформованою" про подію, яка перебуває в епіцентрі численних теорій змови.

Але деякі документи на вимогу державних органів залишили таємними. В одному меморандумі йдеться про те, що ФБР попереджало поліцію про погрози смертю на адресу вбивці Кеннеді Лі Харві Освальда.

"Ми негайно ж повідомили шефа поліції, і він запевнив нас, що Освальду нададуть достатній захист", — пише директор ФБР Едгар Хувер.

Колишнього морського піхотинця і самопроголошеного марксиста Освальда застрелили в підвалі департаменту поліції м. Далласа через два дні після загибелі президента Кеннеді.

 "У справі Освальда немає більше нічого, крім того, що він мертвий. Минулої ночі ми отримали в далласький офіс дзвінок від чоловіка, який спокійним голосом повідомив, що він є членом комітету, організованого для вбивства Освальда. Ми негайно ж поінформували шефа поліції, і він нас запевнив, що Освальду нададуть достатній захист. Цього ранку ми зателефонували шефові поліції знову із застереженням про імовірність якогось замаху на Освальда. І знову ж, він нас запевнив, що тому нанадуть відповідний захист. Однак, цього не зробили". Джерело: Директор ФБР Дж. Едгар Хувер, 24 листопада 1963 року.  

По мірі ретельного вивчення та аналізу документі з’являються інші знахідки, як от: меморандум ЦРУ, в якому є припущення, що Освальд спілкувався з офіцером КГБ в радянському посольстві в Мехіко. Цей офіцер, за даними меморандуму, працвав у відділі, "відповідальному за саботаж і ліквідації".

Інший меморандум розповідає про те, як британська місцева газета "Кембридж Ньюс" отрмиала аноімний дзвінок про "певні великі новини" в США за кілька годин до вбивства.

Президента Кеннеді застрелили 22 листопада 1963 року під час поїздки вулицями Далласа у відкритому лімузині. У звіті комісії Воррена, опублікованому в вересні 1964 року, йшлося про те, що Лі Харві Освальд зробив летальні постріли з будівлі книгосховища Техаської школи.

 Президент і перша леді менше, ніж за годину до вбивства. Фото: Reuters.

"Не було доказів, що або Лі Харві Освальд, або Джек Рабі були частиною якої-небудь змови, внутрішньої чи закордонної", — зробила висновок комісія.

Закон, ухвалений Конгресом США 1992 року, зобов’язував повністю втаємничити від громадськості всі документи, які стосувалися вбивтсва Кеннеді, а це — біля 5 мільйонів сторінок — строком на 25 років. Кінцевий термін сплив минулого четверга. Понад  90% документів на той час уже були в загальному доступі.

У меморандумі, який наказує керівникам міністерств розсекретити документи, Трамп повідомляв, що американська громадськість заслуговує на те, щоб бути "повністю поінформованою про всі аспекти цієї поворотної події".

"Відповідно, я наказую сьогодні підняти завісу", — писав президент.

Деякі цензуровані документи підлягають дальшому перегляду протягом шестимісячного строку, але є імовірність, що ті папери можуть залишитися секретними навіть після 26 квітня наступного року.

Президент, за словами посадовців Білого дому, не хотів погоджуватися з вимогою служби залишити наявні документи.

"Сьогодні в мене немає вибору окрім, як радше прийняти ті цензурні обмеження, ніж допустити потенційно незворотну шкоду для безпеки нашої нації", — додав Трамп у своєму меморандумі.

Документи опубліковані на веб-сайті Національного архіву США

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.