Ми готові до діалогу, а не до повчань — Святослав Шеремета

Відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета підкреслив, щоукраїнська сторона готова до діалогу з питань історії, пошуку та впорядкувань місць пам’яті та поховань.

Його відповідь на останні заяви мінстра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського опублікувала ІА "ЗІК".

"Підкреслюю, ми готові до ДІАЛОГУ, а не одностороннього трактування подій польськими партнерами та до повчань, що нам потрібно робити чи не робити", — наголосив Шеремета.

Він зазначив, що цей діалог передбачає, зокрема, офіційне засудження польською владою 15 актів вандалізму проти українських місць пам’яті на території Польщі, а також пропозицій щодо легалізації таких місць і пам’яті, споруджених українськими активістами без офіційного дозволу в 1990-х роках. Обох дій українська сторона чекає ще з квітня цього року. Натомість, Шеремета озвучив українські пропозиції:  

"Симетрично ми готові легалізувати польські місця пам’яті та поховань, надгробні пам’ятники, які були споруджені поза українським законодавством на території України. Як жест доброї волі від України – ми пропонуємо не повну симетрію. Адже українських місць пам’яті, які споруджені на території Польщі є близько 50-ти, а польських на території України більше 150-ти. Ми пропонували і пропонуємо легалізацію за принципом "всі на всі". Але нас далі не чують у Польщі".

Відповідальний секретар, який також є директором КП "Доля", яке розшукує останки жертв репресій та війн, озвучив вимогу до польської сторони не споруджувати пам’ятників та меморіалів на території України в обхід українського законодавства. 

"Зрештою, ми чекаємо офіційного вибачення за наругу над Тризубом – українським державним Гербом, який здійснили польські радикали в присутності керівників місцевої влади у Грушовичах 26 квітня 2017 року", — додав Святослав Шеремета. — Сподіваємось, що в Польщі більше не будуть руйнувати Хрести на місцях української пам’яті та поховань. Усе зараз залежить від позиції польської сторони".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.