На Львівщині впіймали вандалів, які обезголовили пам'ятник Шевченку

У райцентрі Стрию на Львівщині спіймали вандалів, які відрізали голову пам'ятнику Тарасові Шевченку.

Зловмисників спіймали 13 лютого. Це виявилися воє місцевих молодиків, які вже мали судимості. Голову Кобзареві відрізали, аби здати цінну мідь на брухт. У підпільному пункті приймання металу її і знайшли, повідомляє "ТСН".

Голову пам'ятника Шевченка вони відтяли в ніч проти 12 лютого.

Так виглядає стрийський Шевченко зараз. Кадр із сюжету ТСН. 

Парк, де стоїть Шевченко розташовується на околиці міста, він малолюдний і в темряві майже не освітлений. Постамент без голови помітили лише наступного дня. 

Памятник Кобзареві встановили тут 60 років тому. Увесь цей час його ніхто не чіпав. Крадіжки і руйнування почали торік восени.

"Спочатку добралися до ніг, то були черевики у міді, вони обрізали нижню частину черевиків і видно по всіх даних здали на металобрухт. Другий був випадок - добралися до плечей. Плечі - більший обсяг міді і по куску вони різали, раз, другий раз і третій", - розповідає заступник міського голови Стрия.

За фактом нищення пам’ятки поліція відкрила кримінальне провадження. Винуватцям загрожує до 5 років позбавлення волі. У мерії ж, аби не було спокуси, уже найближчим часом мідного Кобзаря планують замінити бетонним.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.