Київрада змінила порядок найменувань столичних вулиць

Відтепер іменем особи, пам’ять якої увічнюється, можна буде називати вулиці не раніше, ніж через 2 роки з дня смерті.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Київради.

 Засідання Київради. Фото: kmr.gov.ua

22 лютого на пленарному засіданні Київської міської ради депутати внесли зміни до Порядку найменування об’єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об’єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві.

Відповідно до змін, присвоєння об’єктам імен фізичних осіб здійснюватиметься не раніше, ніж через 2 роки з дня смерті особи, пам'ять якої увічнюється. Це стосуватиметься найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, бульварів, узвозів, проїздів, майданів та набережних.

Також передбачається, що відповідний структурний підрозділ виконавчого органу Київради (КМДА) та/або відповідна РДА чи комунальне підприємство, яким підпорядковуються перейменовані об’єкти, мають розраховувати витрати, пов'язані з присвоєнням нових назв.

Нагадуємо, що цього ж дня Київрада перейменувала Московський міст на Північний.

«Для ліквідації Андрія Мельника направити до Берліна спецгрупу «Вулкан»

Після убивства у травні 1938 року Павлом Судоплатовим Євгена Коновальця органи НКВД СРСР одразу взялися за Андрія Мельника, який став на чолі Організації Українських Націоналістів. Невдовзі, наприкінці 1944 року, скориставшись тим, що тривала війна і бойові дії перейшли на територію Німеччини, зробили спробу ліквідувати його у Берліні

Антон Омельченко – малорос, росіянин, українець?

Постать Антона Лукича Омельченко потребує більш грунтовного дослідження чинників, що привели українця з селища Батьки Зіньківського повіту на Полтавщині до Антарктичної експедиції фінансованої Географічним Товариством Великої Британії, під керівництвом капітана Роберта Фалколна Скота

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!