Київрада змінила порядок найменувань столичних вулиць

Відтепер іменем особи, пам’ять якої увічнюється, можна буде називати вулиці не раніше, ніж через 2 роки з дня смерті.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Київради.

 Засідання Київради. Фото: kmr.gov.ua

22 лютого на пленарному засіданні Київської міської ради депутати внесли зміни до Порядку найменування об’єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об’єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві.

Відповідно до змін, присвоєння об’єктам імен фізичних осіб здійснюватиметься не раніше, ніж через 2 роки з дня смерті особи, пам'ять якої увічнюється. Це стосуватиметься найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, бульварів, узвозів, проїздів, майданів та набережних.

Також передбачається, що відповідний структурний підрозділ виконавчого органу Київради (КМДА) та/або відповідна РДА чи комунальне підприємство, яким підпорядковуються перейменовані об’єкти, мають розраховувати витрати, пов'язані з присвоєнням нових назв.

Нагадуємо, що цього ж дня Київрада перейменувала Московський міст на Північний.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.