АНОНС: Концерт Тараса Компаніченка "Пісні Української революції" в Києві

Кобзар Тарас Компаніченко даватиме концерт "Пісні Української революції" в Києві.

Кобзар Тарас Компаніченко – знакова постать в українській музичній культурі: мудрець, етнограф, просвітник, співак і дослідник українського минулого, збирач і популяризатор старовинної музики, зокрема, пісень української революції, яких співали борці за українську незалежність сто років тому. 

"На початку Незалежності, чи, достеменніше, перед Незалежністю, ще ті люди, які воювали в січових стрільцях, були живі. І можна було це від них "хапати", галичани були активними… І ми думали, що це, власне, і є тільки. А потім… Я ще тоді, коли це все вивчав, записував, в кінці чи в середині 1980-х років, побачив: є такі тексти, які не попадають в збірники", – розповідав Тарас Компаніченко про свій перший досвід дослідження пісенної культури доби Української революції 1917–1921 років.

 

А далі була складна, але захоплююча робота – віднаходження у спогадах, поетичних і пісенних збірках, розмаїтих документах доби крупинок інформації.

Час відкрити широким колам любителів музики і історії героїчний світ музичної культури доби УНР.

4 березня, неділя, 15.00

Місце: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України (Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 26 - на території Києво-Печерського заповідника).

Організатори: Генерація волі та Музей театрального, музичного та кіномистецтва України за підтримки Департаменту культури КМДА.

Вхід вільний.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.