Спецпроект

В Торонто розпочинається будівництво Меморіалу жертв Голодомору

Відкриття Меморіалу в Канаді планується 21 жовтня 2018 року.

Про це повідомляє Меморіал жертв Голодомору з посиланням на ресурс "Новий Шлях".

 Проект Меморіалу жертв Голодомору в Торонто. Фото: 
Brown + Storey Architects Inc.

Бюджет всього проекту становить 1,5 мільйони доларів. З цієї суми будівництво займе 1,2 млн. доларів, решту буде витрачено на підтримку Меморіалу, церемонію відкриття та освітні проекти для інформування широкого кола осіб про злочин Голодомору-геноциду.

"Проект вже зібрав понад 1,0 млн. доларів і пожертви продовжують надходити від членів української громади в Канаді. Основними меценатами є: Фонд сім'ї Темертей ($ 500 000), Українська кредитна спілка та Кредитна спілка "Будучність" (по $ 100 000 кожна), Фонд ім. Шевченка та Фонд сім'ї Ігнатович (по $ 50 000 кожний) та Джордж і Жан Охрим ($ 25 000 - витрати на скульптуру "Гірка пам'ять дитинства" Петра Дроздовського, яка сьогодні є всесвітньо визнаним символом Голодомору). Також близько 150 осіб пожертвували від $ 1000- $ 25000", - зазначила координатор проекту Оксана Рева.

"Там не буде дуже високого пам'ятника, але це буде місце, куди можна буде прийти і спокійно подумати про жахливий геноцид, що стався в Україні 85 років тому і вшанувати всіх загиблих українців", - наголосила Оксана Рева.

Нагадуємо, що на початку квітня Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.