Спецпроект

В Торонто розпочинається будівництво Меморіалу жертв Голодомору

Відкриття Меморіалу в Канаді планується 21 жовтня 2018 року.

Про це повідомляє Меморіал жертв Голодомору з посиланням на ресурс "Новий Шлях".

 Проект Меморіалу жертв Голодомору в Торонто. Фото: 
Brown + Storey Architects Inc.

Бюджет всього проекту становить 1,5 мільйони доларів. З цієї суми будівництво займе 1,2 млн. доларів, решту буде витрачено на підтримку Меморіалу, церемонію відкриття та освітні проекти для інформування широкого кола осіб про злочин Голодомору-геноциду.

"Проект вже зібрав понад 1,0 млн. доларів і пожертви продовжують надходити від членів української громади в Канаді. Основними меценатами є: Фонд сім'ї Темертей ($ 500 000), Українська кредитна спілка та Кредитна спілка "Будучність" (по $ 100 000 кожна), Фонд ім. Шевченка та Фонд сім'ї Ігнатович (по $ 50 000 кожний) та Джордж і Жан Охрим ($ 25 000 - витрати на скульптуру "Гірка пам'ять дитинства" Петра Дроздовського, яка сьогодні є всесвітньо визнаним символом Голодомору). Також близько 150 осіб пожертвували від $ 1000- $ 25000", - зазначила координатор проекту Оксана Рева.

"Там не буде дуже високого пам'ятника, але це буде місце, куди можна буде прийти і спокійно подумати про жахливий геноцид, що стався в Україні 85 років тому і вшанувати всіх загиблих українців", - наголосила Оксана Рева.

Нагадуємо, що на початку квітня Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.