Спецпроект

Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору

Рішення про будівництво ІІ черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» схвалене Урядом в рамках відзначення 85-х роковин страшної трагедії.

Про це повідомляє УІНП з посиланням на Урядовий портал.

 Володимир Гройсман. Фото: Урядовий портал

Під час заходу 3 квітня прем'єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що "Розбудова Музею – це великий проект, який передбачає будівельні роботи, продовження досліджень, формування великої експозиції, яка розповість всьому світу про те, "що приховували десятиліттями".

Реалізація таких проектів – справа честі, духовності, шани до історії. Це наш фундамент", - сказав Глава Уряду.

За задумом архітекторів, друга черга меморіального комплексу буде "захована" у Дніпровський схил, який наразі укріплюється. Це не змінить ландшафту і збереже ідею музею – як свічки пам'яті. Проект вже погоджено ЮНЕСКО.

Також уже схвалено ескізний проект реконструкції музею кошторисною вартістю близько 772 млн грн.

Спектр запланованих у рамках вшанування заходів – вельми широкий. Він враховує активізацію роботи з міжнародною спільнотою щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Проведення великих виставок і зустрічей – з метою доведення світу масштабів трагедії та Міжнародного форуму, присвяченого 85-м роковинам Голодомору у листопаді поточного року.

Нагадуємо, що у лютому в Австралійський парламент внесли пропозицію вшанувати 85-ті роковини Голодомору.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.