Швейцарська гвардія Папи перейде на пластикові шоломи. ФОТО

Швейцарська гвардія порушила багатовікову традицію, прийнявши нові шоломи, які виготовлені з пластику і створені задопомогою 3D принтера.

Про це повідомляє "The Telegraph".

 Презентація нового шолому. Фото: WENN.COM/IPB

Нові шоломи легше носити. Водночас один такий коштує – 740 фунтів стерлінгів, що становить приблизно половину вартості старих металевих.

Кожен шолом має на собі вибитий герб папи Юлія II, який 1506 року заснував власну армію найманців і був відомий як "Папа-воїн".

Вони також мають захист від ультрафіолетових променів, адже гвардійці проводять більшу частину свого часу, стоячи поза межами Ватикану з алебардами в руках.

Новий головний убір був представлений Крістофом Графом, командувачем корпусом гвардійців, перед щорічною церемонією присяги.

32 рекрути, всі швейцарські чоловіки-католики у віці до 30 років, приєднаються до гвардії мінімум на два роки.

 Крістоф Граф з новим шоломом. Фото: WENN.COM/IPB

Швейцарська гвардія відома, як найменша армія у світі. Ця крихітна сила відповідає за безпеку Папи та Ватикану загалом. Вони носять смугасту уніформу в синіх, червоних та золотих кольорах.

Для офіційних церемоній вони одягають велику білу руфу, пластинчату броню і шоломи з пір’ям страуса.

Хоча, під час церемоній, вони озброєні з мечами, алебардами та піками, вони мають також сучасну вогнепальну зброю, в тому числі, коли вони задіяні як тілоохоронці Папи.

 Папа Франциск та гвардієць, одягнутий в традиційний металевий шолом. Фото: WENN.COM/IPB

Гвардійці працюють спільно із державною полцієїю міста-держави та жандармерією Ватикану.

Читайте також:

Папа Римський переживає, що популізм породить нового Гітлера

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".