АНОНС: Лекція "З варягів – у греки: купці русі у Візантії ІХ-ХІ ст." у НМІУ

Яким чином організовувалися торговельні експедиції? Де і як брали руські купці товари на продаж, що везли натомість до Києва, і, головне, як було облаштоване перебування русів у Царгороді? Як саме торговельні контакти із Візантією вплинули на ранні етапи державотворення України-Русі? Приходьте на лекцію в Національний музей історії України 19 травня, щоб дізнатися.

Важливим фактором становлення ранньосередньовічної Київської держави була зовнішня торгівля купців русі, скерована передусім на південь – до столиці могутньої Візантійської імперії Константинополя. 

 

Під час лекції Ви також дізнаєтеся, які документи слід було мати з собою, щоб вдало скористатися "безвізом" з Візантією, як називався та як був облаштований "хостел", до якого заселялися купці русі у Константинополі; що таке "месячна" і чому "олл інклюзів" не поширювався на тих, хто прийшов "бес купли"; хто такий "василік" і які повноваження щодо русів мав столичний мер – епарх міста Константинополя; що таке "заборонені товари" і з якими корумпованими ромейськими чиновниками слід було мати справу, щоб спробувати вивезти з Царгорода контрабанду...

Про це та про інше йтиметься під час лекції Андрія Домановського, к.і.н., харківського візантиніста.

19 травня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2 4 поверх).

Організатори: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії" та Національний музей історії України 

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.