Золоті монети ХІ століття знайшли в Ізраїлі. ФОТО

У стародавньому порту Кесарія в Ізраїлі археологи знайшли колекцію золотих монет, яким імовірно 900 років.

Скарб, у якому також була одна золота сережка, знайшли в бронзовому горщику між каменями в стіні колодязя в будинку часів Абассидського і Фатімідського халіфатів, повідомляє Бі-Бі-Сі.

 Фото: YANIV BERMAN

24 монети заховала невідома людина, яка розраховувала повернутися, але так і не прийшла. Вона могла, за словами археологів, померти під час різанини мешканців міста, яку вчинили хрестоносці в 1101 році.

Знахідку, яку датують кінцем ХІ століття виявили під час розкопок і консерваційних робіт на об’єкті Світової спадщини ЮНЕСКО Кесарія.

 Місце розкопок, де знайшли скарб. Фото: YAAKOV SHIMDOV

"Тайник є мовчазним свідченням найбільш драматичних подій в історії Кесарії: жорстокого завоювання міста хрестоносцями", — говорить в повідомленні археологів Управління старожитностей Ізраїлю.

Вони додають, що, згідно з письмовими джерелами, більшість мешканців Кесарії були знищені армією Балдуїна I, який правив Єрусалимським королівством хрестоносців у 1100—1118 роках.

Монети датують кінцем ХІ століття. Фото: YANIV BERMAN

"Доцільно припустити, що власник скарбу та його родина загинули під час побоїща, або їх продали в рабство, і тому повернутися по своє золото вони не змоги", — сказали керівники розкопок д-р Пітер Гендельман і Мохаммед Хатар.

Нагадаємо, ув’язнені Плевенської в'язниці в Болгарії знайшли понад 8 кг срібних османських монет

В Ізраїлі ідентифікували перстень Понтія Пилата.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.