АНОНС: Дискусійна програма "Де? Кому? Нізащо!" про радянський архітектурно-монументальний спадок

У рамках Kyiv Art Week 2018 19-20 травня відкриється дискусійна програма "Де? Кому? Нізащо!", присвячена сценаріям розвитку радянського архітектурного і монументального спадку в Україні

Пошук точок перетину актуального інтересу до радянського спадку та нагальної потреби "перевинайти" його місце у сучасній державі — у фокусі дискусійної програми Kyiv Art Week.

Серія лекцій та зустрічей з міжнародними та українськими експертами пропонує поміркувати про подальші сценарії роботи з архітектурною, мистецькою та дискурсивною пам’яттю радянської України.

Куратори і архітектори з інших держав колишньої СРСР і соціалістичного блоку, де процес переосмислення відбувався раніше і за інших обставин, поділяться досвідом існуючих практик роботи з урбаністичним і культурним спадком. Історики та фотографи розкажуть, як полюбити радянський модернізм та зрозуміти його цінність.

Нарешті, автори знакових об’єктів 1960-80-х рр. — живі класики українського мистецтва та архітектури — поділяться унікальними історіями створення та подальшої долі своїх проектів.

Окрему подяку організатори висловлюють художнику Вові Воротньову за дозвіл на використання назви його роботи "Де? Кому? Нізащо!", що вперше була експонована на виставці "ДЕ НЕ ДЕ" у січні 2016 року. 


ПРОГРАМА

19 травня

13:00 - Український Модернізм – Бруталізм – Постмодернізм: як його зрозуміти і пробачити?

Лектор: Євгенія Губкіна, архітектор, дослідниця, куратор / Харків, Україна


14:30 - Працювати зі спадщиною, яка триває: досвід Національної галереї мистецтв у Вільнюсі

Лектор: Егле Юсевічуте (Eglė Juocevičiūtė ), куратор Національної галереї мистецтв Литви / Вільнюс, Литва


16:00 - #postlenin і #жовтоблакить: осмислення декомунізаційних процесів у проектах ДЕ НЕ ДЕ 

Лектор: Євгенія Моляр, мистецтвознавець, учасниця самоорганізованої ініціативи ДЕ НЕ ДЕ / Київ, Україна


17:30 - Мапа соціалістичного модернізму

Лектор: Думітру Русу, архітектор, співзнасновник Bureau for Art and Urban Research (BACU Association) / Бухарест, Румунія


19:00 - Вернісаж виставки "Про монументи республіки" фотографа Євгена Нікіфорова 

Також о 19:00 відбудеться відкериття фотопроекту Євгена Никифорова "Про монументи республіки", присвяченого процесу й наслідкам декомунізації та змінам публічного простору у містах України. Виставка триватиме до 27 травня.

20 травня

13:00 -  Свобода панорами: зображення творів, розміщенних в публічному просторі

Лектор: Анна Штефан, кандидат юридичних наук, партнер Ctrl. Law Firm та Ctrl. School / Київ, Україна


14:30 -  1950-ті VS 1970-ті. Прецеденти збереження соціалістичної архітектури у Чехії.

Лектор: Мартін Стракош (Martin Strakoš), історик мистецтва, реставратор / Острава, Чехія


16:30 - Де модернізм, а де я? 

Лектор: Олексій Биков, архітектор, співавтор книги Soviet Modernism. Brutalism. Post-modernism (осінь, 2018) / Київ, Україна

18:00 - СССР: незручний спадок

Лектор: Фредерік Шобен (Frederic Chobin), фотограф, автор книги CCCP – Cosmic Communist Constructions Photographed (Taschen) / Париж, Франція

Місце: Київський палац дітей та юнацтва (вул. І. Мазепи, 13), галерейний простір на 1-му поверсі. Вхід на події – з лівої сторони будівлі крізь скляні двері (стежте за вказівниками).

Партнери: Французький Інститут в Україні / Institut français d'Ukraine, Чеський центр / České centrum, Юридична школа Ctrl. School, Київський палац дітей та юнацтва, Національний художній музей України.

Вхід вільний.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.