Коло Рима знайшли склеп заможної родини. ФОТО

У передмісті Рима робітники під час прокладання водогону випадково виявили гробницю. Її датують IV століттям до нашої ери.

Похоронну камеру висікли в вулканічному туфі і закрили зверху кам'яною плитою, повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням на The History Blog.

 Усі фото: The History Blog
 

Усередині археологи виявили останки трьох чоловіків і однієї жінки. Вони всі померли у віці від 40 до 50 років. Історики припускають, що це була сімейна гробниця.

У склепі вчені виявили два залізних скребки, які використовували атлети для очищення тіла від пилу після вправ, чорний посуд і тарілки з білим орнаментом, кістки курчат, кролика і ягняти або дитини. Знайдене в гробниці свідчить, що поховані люди були із забезпеченої сім'ї.

 
 

Археологи направили людські останки в лабораторію. Вчені хочуть з'ясувати, чи є поховані люди родичами.

Як повідомлялося, археологи знайшли захоронення решток воїнів – захисників фортеці Чигирина і мирних жителів під час облоги османською армією в 1677–1678 роках.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.