У Римі Колізей вперше за свою історію відкриває підземелля

У Римі публіці вперше покажуть підземелля Колізею, яке називається гіпогей —приміщення, де гладіатори та тварини чекали, перш ніж з’явитися на арені.

Про це повідомляє CNN.

 

Тепер туристи зможуть пройти коридорами по деревʼяній платформі і помилуватися арками, які зʼєднували кімнати. Раніше підземелля освітлювалося свічками, але нині, після двох тисяч років поступової руйнації рівня землі навколо, туди проникає сонячне світло.

Виступаючи на церемонії відкриття, директорка Археологічного парку Колізею Альфонсіна Руссо сказала, що реставраційні роботи дозволять людям краще зрозуміти, як колись функціонував Колізей.

Проєкт реставрації, в рамках якого за останнє десятиліття відновили весь Колізей, розпочався у 2011 році. Тоді модний дім Todʼs виділив на це 25 мільйонів євро. Реставрація проводилася в три основних етапи, починаючи з ретельного очищення фасаду памʼятки, і переходячи згодом до підземних зон. Невелика частина гіпогею була відкрита для публіки у 2016 році.

Археологи, реставратори, інженери і архітектори були серед експертів, які працювали над тим, щоб максимально надати памʼятці колишнього вигляду.

Команда використовувала фотографічні дослідження, картографування поверхні, а також робила повільну і копітку роботу по змиванню багатовікового бруду, відкладень і мікроорганізмів (водоростей та лишайників).

У деяких частинах їм довелося прибрати сліди попередніх реставрацій, які з часом зруйнувалися, і замінити їх більш автентичними матеріалами. Реставратори також встановили систему, що зменшує проникнення води в камʼяну кладку — це одна з основних причин гниття.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".