Дев’ятий за рік аудіогід українською запустили у римському Колізеї

У межах проекту першої леді України Олени Зеленської з впровадження україномовних аудіогідів у музеях світу відбувся запуск дев’ятого українського аудіогіда. Цього разу – у Колізеї в Римі.

Про це передає офіційне інтернет-представництво Президента.

 

Зазначається, що провадження україномовних аудіогідів є частиною напрямку "культурна дипломатія". Цей проект покликаний поширювати українську мову в світі, щоб голос України звучав у найвидатніших світових пам'ятках.

"Вперше ідея впровадження україномовних аудіогідів з'явилася в мене у Берліні під час автобусної екскурсії містом. Насправді, це було вперше, коли в переліку можливих мов я побачила українську", – розповіла Олена Зеленська.

"Голосом" аудіогіда став український актор дубляжу Юрій Сосков.

"Радий долучитися до цього, на мою думку, потрібного проекту. Дуже добре, що наша країна почала опікуватися питанням рідної мови у музеях світу", – сказав Сосков.

За словами дружини Президента України, наступного року україномовні аудіогіди запрацюють у лондонському Тауері, Версальському палаці, Національному природознавчому музеї в Берліні, музейному комплексі Ватикану, Меморіальному комплексі історії Голокосту – Яд Вашемі, Державному музеї мистецтв імені Ігоря Савицького в Узбекистані.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.