Спецпроект

Польща не веде перемовин про зміну "антибандерівських" норм закону про ІНП

Польща не веде переговорів з українською владою, метою яких була б зміна частини закону про Інститут національної пам’яті, в якій ідеться про злочини українських націоналістів.

Про це заявив голова канцелярії прем’єра Польщі Міхал Дворчик в ефірі "Польського радіо", передає "Європейська правда".

"На цю тему не ведеться жодних переговорів", — сказав він.

Дворчик наголосив, що не можна порівнювати положення закону, де йдеться про злочини українських націоналістів, з вилученими положеннями про покарання за образу доброго імені польської держави чи народу. За його словами, український націоналізм "був фундаментом для здійснення геноциду поляків в часи Другої світової війни".

Польський урядовець нагадав, що згадані норми закону перебувають на розгляді Конституційного суду.

"Ми чекаємо на рішення суду", — сказав він.

Дворчик висловив переконання, що інтегральний український націоналізм, творцем якого був Дмитро Донцов, був "тоталітарною системою".

"Добре що він був вписаний до закону про ІНП поряд з комунізмом і фашизмом", — заявив Дворчик.

Президент України Петро Порошенко раніше закликав Польщу змінити норми закону про Інститут національної пам’яті, які стосуються українців.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.