Спецпроект

Польща не веде перемовин про зміну "антибандерівських" норм закону про ІНП

Польща не веде переговорів з українською владою, метою яких була б зміна частини закону про Інститут національної пам’яті, в якій ідеться про злочини українських націоналістів.

Про це заявив голова канцелярії прем’єра Польщі Міхал Дворчик в ефірі "Польського радіо", передає "Європейська правда".

"На цю тему не ведеться жодних переговорів", — сказав він.

Дворчик наголосив, що не можна порівнювати положення закону, де йдеться про злочини українських націоналістів, з вилученими положеннями про покарання за образу доброго імені польської держави чи народу. За його словами, український націоналізм "був фундаментом для здійснення геноциду поляків в часи Другої світової війни".

Польський урядовець нагадав, що згадані норми закону перебувають на розгляді Конституційного суду.

"Ми чекаємо на рішення суду", — сказав він.

Дворчик висловив переконання, що інтегральний український націоналізм, творцем якого був Дмитро Донцов, був "тоталітарною системою".

"Добре що він був вписаний до закону про ІНП поряд з комунізмом і фашизмом", — заявив Дворчик.

Президент України Петро Порошенко раніше закликав Польщу змінити норми закону про Інститут національної пам’яті, які стосуються українців.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.