Історики організують благодійну лекцію, щоб зібрати кошти на впорядкування могили репресованого науковця Миколи Левченка

Історикиня Оксана Юркова та історик Едуард Андрющенко організують благодійну лекцію про репресованого науковця Миколу Левченка, щоб зібрати кошти на впорядкування його поховання.

Про це повідомив історик Едуард Андрющенко.

Український історик Микола Левченко наклав на себе руки у січні 1935 року, повернувшись із концтабору з Біломорканалу. Його знали ще й як названого сина та секретаря Агатангела Кримського. Донедавна дослідники не знали, де покоїться прах Миколи Левченка.

"Лише кілька тижнів тому добра людина показала могилу історика на Солом'янському кладовищі в Києві. Варто віддати шану репресованому українському науковцю, впорядкувавши його поховання. Треба замінити хрест та полагодити огорожу", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Едуард Андрющенко

За попередніми підрахунками впорядкування могили коштуватиме 15 тисяч гривень. Щоб зібрати необхідну суму історикиня Оксана Юркова та історик Едуард Андрющенко організують благодійну лекцію про репресованого науковця Миколу Левченка, навколоакадемічну "тусовку" тих часів та їхні непрості відносини з чекістами.

Лекція відбудеться 10 серпня о 16:00 в Kyiv Media Hub (вул. Лютеранська, 13б, метро "Хрещатик"). 

Вхід вільний, під час лекції можна задонатити будь-яку комфортну для вас суму.

Також долучитись до відновлення могили Миколи Левченка можна задонативши на банку. Або ж надіслати кошти на картку 4441 1111 2709 4450.

 
Микола Левченко
з фондів Інституту рукопису НБУВ ім. Вернадського

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.