АНОНС: Конференція та показ фільму до третіх роковин теракту в Оленівці

Музей війни спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими запрошує на конференцію та показ фільму, присвячені третім роковинам теракту в таборі військовополонених у селищі Оленівка.

У ніч проти 29 липня 2022 року на території колонії в тимчасово окупованому селищі Оленівка пролунав потужний вибух. У переповненому бараку, де утримували українських бранців, зокрема захисників "Азовсталі", загинуло щонайменше 53 людини. Ще понад 130 зазнали поранень.

За версією рф, це був "удар ЗСУ", але всі наявні докази, включно з висновками незалежних експертів, свідчать про навмисний теракт, організований російськими окупантами з метою знищення українських героїв, які стали символом незламності.

Минуло три роки, але відповідальність за цей злочин досі не настала. Жодного міжнародного трибуналу. Жодного імені покараного. Саме тому пам'ять – це наш інструмент спротиву й привернення уваги світу до воєнних злочинів росії.

Подія відбудеться за участю бійців 12-ї бригади спеціального призначення "Азов", представників державних органів влади, спільноти "OLENIVKA Community", звільнених полонених, військовослужбовців, рідних та близьких українських бранців.

Мета заходу – вшанувати пам'ять загиблих у неволі, озвучити факти про трагедію, привернути увагу до потреби встановлення справедливості й покарання винних, зосередити зусилля всієї демократичної світової громадськості на звільненні українських військовополонених, які зазнають нелюдського поводження з боку влади рф.

У програмі заходу:

14:00 – презентація виставки фото звільнених бранців

Авторка – Тара Курушкіна – особисто представить серію світлин, зроблених після повернення українських військових із полону

15:00 – конференція "Пам'ять про Оленівку не згасне"

17:00 – показ документального фільму "Люди зі сталі" та його обговорення за участю режисера Сергія Фоменка

"Люди зі сталі" – документальна кінострічка, в якій зібрано кадри-докази російських воєнних злочинів: спалені міста, руйнації, понівечені тіла військових та цивільних. Окрема увага приділена спогадам ветеранів, які брали участь у героїчній обороні Маріуполя, зокрема Дениса Прокопенка, Іллі Самойленка, Ореста Козацького.

Модератор заходу – Володимир Жемчугов, учасник російсько-української війни, Герой України, науковець Музею

Коли: 2 серпня, 14:00

Де: Головний корпус Музею війни (м. Київ, вул. Лаврська, 27)

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.