АНОНС: Конференція та показ фільму до третіх роковин теракту в Оленівці

Музей війни спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими запрошує на конференцію та показ фільму, присвячені третім роковинам теракту в таборі військовополонених у селищі Оленівка.

У ніч проти 29 липня 2022 року на території колонії в тимчасово окупованому селищі Оленівка пролунав потужний вибух. У переповненому бараку, де утримували українських бранців, зокрема захисників "Азовсталі", загинуло щонайменше 53 людини. Ще понад 130 зазнали поранень.

За версією рф, це був "удар ЗСУ", але всі наявні докази, включно з висновками незалежних експертів, свідчать про навмисний теракт, організований російськими окупантами з метою знищення українських героїв, які стали символом незламності.

Минуло три роки, але відповідальність за цей злочин досі не настала. Жодного міжнародного трибуналу. Жодного імені покараного. Саме тому пам'ять – це наш інструмент спротиву й привернення уваги світу до воєнних злочинів росії.

Подія відбудеться за участю бійців 12-ї бригади спеціального призначення "Азов", представників державних органів влади, спільноти "OLENIVKA Community", звільнених полонених, військовослужбовців, рідних та близьких українських бранців.

Мета заходу – вшанувати пам'ять загиблих у неволі, озвучити факти про трагедію, привернути увагу до потреби встановлення справедливості й покарання винних, зосередити зусилля всієї демократичної світової громадськості на звільненні українських військовополонених, які зазнають нелюдського поводження з боку влади рф.

У програмі заходу:

14:00 – презентація виставки фото звільнених бранців

Авторка – Тара Курушкіна – особисто представить серію світлин, зроблених після повернення українських військових із полону

15:00 – конференція "Пам'ять про Оленівку не згасне"

17:00 – показ документального фільму "Люди зі сталі" та його обговорення за участю режисера Сергія Фоменка

"Люди зі сталі" – документальна кінострічка, в якій зібрано кадри-докази російських воєнних злочинів: спалені міста, руйнації, понівечені тіла військових та цивільних. Окрема увага приділена спогадам ветеранів, які брали участь у героїчній обороні Маріуполя, зокрема Дениса Прокопенка, Іллі Самойленка, Ореста Козацького.

Модератор заходу – Володимир Жемчугов, учасник російсько-української війни, Герой України, науковець Музею

Коли: 2 серпня, 14:00

Де: Головний корпус Музею війни (м. Київ, вул. Лаврська, 27)

 

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.