АНОНС: Конференція та показ фільму до третіх роковин теракту в Оленівці

Музей війни спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими запрошує на конференцію та показ фільму, присвячені третім роковинам теракту в таборі військовополонених у селищі Оленівка.

У ніч проти 29 липня 2022 року на території колонії в тимчасово окупованому селищі Оленівка пролунав потужний вибух. У переповненому бараку, де утримували українських бранців, зокрема захисників "Азовсталі", загинуло щонайменше 53 людини. Ще понад 130 зазнали поранень.

За версією рф, це був "удар ЗСУ", але всі наявні докази, включно з висновками незалежних експертів, свідчать про навмисний теракт, організований російськими окупантами з метою знищення українських героїв, які стали символом незламності.

Минуло три роки, але відповідальність за цей злочин досі не настала. Жодного міжнародного трибуналу. Жодного імені покараного. Саме тому пам'ять – це наш інструмент спротиву й привернення уваги світу до воєнних злочинів росії.

Подія відбудеться за участю бійців 12-ї бригади спеціального призначення "Азов", представників державних органів влади, спільноти "OLENIVKA Community", звільнених полонених, військовослужбовців, рідних та близьких українських бранців.

Мета заходу – вшанувати пам'ять загиблих у неволі, озвучити факти про трагедію, привернути увагу до потреби встановлення справедливості й покарання винних, зосередити зусилля всієї демократичної світової громадськості на звільненні українських військовополонених, які зазнають нелюдського поводження з боку влади рф.

У програмі заходу:

14:00 – презентація виставки фото звільнених бранців

Авторка – Тара Курушкіна – особисто представить серію світлин, зроблених після повернення українських військових із полону

15:00 – конференція "Пам'ять про Оленівку не згасне"

17:00 – показ документального фільму "Люди зі сталі" та його обговорення за участю режисера Сергія Фоменка

"Люди зі сталі" – документальна кінострічка, в якій зібрано кадри-докази російських воєнних злочинів: спалені міста, руйнації, понівечені тіла військових та цивільних. Окрема увага приділена спогадам ветеранів, які брали участь у героїчній обороні Маріуполя, зокрема Дениса Прокопенка, Іллі Самойленка, Ореста Козацького.

Модератор заходу – Володимир Жемчугов, учасник російсько-української війни, Герой України, науковець Музею

Коли: 2 серпня, 14:00

Де: Головний корпус Музею війни (м. Київ, вул. Лаврська, 27)

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.