АНОНС: Лекція літературознавця Євгена Стасіневича в Одесі

2 і 3 серпня платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та Одеський національний художній музей запрошують на події за участі критика Євгенія Стасіневича.

2 серпня, 16:00

Одеса та її спільноти: українські, зухвалі, інші (Подіумна розмова)

Якщо думати про 19 століття — "вік європейських націй" — то де саме в Одесі слід шукати українських слідів, сюжетів, фігур? Хто і як розбудовував українську справу в мультикультурному місті імперії, чи було це успішно та які мало наслідки? Якими були ці громади й осередки? І яку роль у цих процесах відігравали літератори та загалом – література?

Модераторка розмови — Оксана Довгополова, співзасновниця платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук, професорка Київської школи економіки, членкиня Memory Studies Association.


3 серпня, 16:00

Одеса в 1920-х: ідеї, які нас змінили (Лекція)

Блискучі 1920-ті роки були не лише в Харкові та Києві: Одеса знала своє шалене дисятиліття. Це мало для української культури не менш тривалі, хоча часто й непомітні наслідки. "Червоний Ренесанс" і "Чорноморська доктрина", письменники та історики, кінопоетика і психоаналіз. Які ключові ідеї формували тодішній ландшафт українського відродження — але також пізніші епохи, маючи своє інтелектуальне коріння в Одесі?

Євгеній Стасіневич — критик, літературознавець, популярний лектор, куратор мистецьких проєктів (Ukraine WOW, "Леся Українка: 150 імен", "Земля: неймовірна Україна", "Світ Сковороди", "Власні назви", "Зірка сходить"), теле- та радіоведучий, один із авторів подкасту "Запах слова", автор книги "Ціна питання", упорядник серії "Недочитані тексти". Старший науковий співробітник Харківського ЛітМузею.

Де: Одеський національний художній музей (Одеса, вул. Софіївська, 5а)

Вхід вільний за реєстрацією.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.