АНОНС: Лекція літературознавця Євгена Стасіневича в Одесі

2 і 3 серпня платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та Одеський національний художній музей запрошують на події за участі критика Євгенія Стасіневича.

2 серпня, 16:00

Одеса та її спільноти: українські, зухвалі, інші (Подіумна розмова)

Якщо думати про 19 століття — "вік європейських націй" — то де саме в Одесі слід шукати українських слідів, сюжетів, фігур? Хто і як розбудовував українську справу в мультикультурному місті імперії, чи було це успішно та які мало наслідки? Якими були ці громади й осередки? І яку роль у цих процесах відігравали літератори та загалом – література?

Модераторка розмови — Оксана Довгополова, співзасновниця платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук, професорка Київської школи економіки, членкиня Memory Studies Association.


3 серпня, 16:00

Одеса в 1920-х: ідеї, які нас змінили (Лекція)

Блискучі 1920-ті роки були не лише в Харкові та Києві: Одеса знала своє шалене дисятиліття. Це мало для української культури не менш тривалі, хоча часто й непомітні наслідки. "Червоний Ренесанс" і "Чорноморська доктрина", письменники та історики, кінопоетика і психоаналіз. Які ключові ідеї формували тодішній ландшафт українського відродження — але також пізніші епохи, маючи своє інтелектуальне коріння в Одесі?

Євгеній Стасіневич — критик, літературознавець, популярний лектор, куратор мистецьких проєктів (Ukraine WOW, "Леся Українка: 150 імен", "Земля: неймовірна Україна", "Світ Сковороди", "Власні назви", "Зірка сходить"), теле- та радіоведучий, один із авторів подкасту "Запах слова", автор книги "Ціна питання", упорядник серії "Недочитані тексти". Старший науковий співробітник Харківського ЛітМузею.

Де: Одеський національний художній музей (Одеса, вул. Софіївська, 5а)

Вхід вільний за реєстрацією.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.