Рекламники прибрали зображення чекіста Судоплатова з білбордів у Запоріжжі. ФОТО

У Запоріжжі власники білбордів прибрали рекламу, яка прославляла радянського генерала НКВД-КГБ, убивцю Євгена Коновальця Павла Судоплатова.

Як передає "Новинарня", відповідні фото поширив у мережі народний депутат від БПП Ігор Артюшенко. Він назвав знищення плакатів "результатом буревію".

На поширених фото здерті верхні плакатні шари на рекламних площинах.

"Надіслали запоріжці фото вчорашнього буревію. Перше фото – було спочатку. Друге фото – результати граду. Третє фото – остаточний результат. Я радий, що в Запоріжжі така патріотична погода. Бо вона забезпечує мир, спокій та український прапор в рідному місті", – написав Артюшенко вранці у п’ятницю, 13 липня.

Борди зачистили самі власники рекламних площ. Про це вдень 13 липня повідомила прес-служба управління СБУ в Запорізькій області. За повідомленням, на території міста правоохоронці виявили чотири таких рекламних носії.

"Проведено первинні слідчо-профілактичні бесіди із власником бордів і рекламними агенціями, що їх розміщували, після чого вони погодилися зняти і в подальшому не допускати подібних фактів, що можуть викликати подібний суспільний резонанс. Перевірка ще триває. Після її закінчення буде надана правова оцінка діям всіх причетних осіб", – заявив речник управління СБУ в Запорізькій області Сергій Левченко.

Фото: FB Ігор Артюшенко

У коментарях автор фото, громадський активіст Олександр Лебідь висловив думку, що імовірним замовником борду є нардеп від "Опозиційного блоку" Євген Балицький, мажоритарник із Мелітополя.

Як повідомляє "Радіо Свобода", у відомстві також заявили, що готують запит до Українського інституту національної пам’яті, аби отримати відповідний експертний висновок щодо належності Судоплатова до списку осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.

Наразі прізвище цього працівника радянських спецслужб відсутнє у відповідному переліку, розміщеному на сайті УІНП. Утім, на сайті установи зазначено, що список не є вичерпним; співробітники Українського інституту національної пам’яті продовжують і надалі працювати над переліком осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.

Про те, що в Запоріжжі невідомі вивісили на рекламному щиті привітання зі 111-річчям Павла Судоплатова, стало відомо 12 липня.

У коментарях автор фото, громадський активіст Олександр Лебідь висловив думку, що імовірним замовником борду є нардеп від "Опозиційного блоку" Євген Балицький, мажоритарник із Мелітополя.

ДОВІДКА:

Генерал-лейтенант Павло Судоплатов (19071996) був одним із керівників зовнішньої розвідки в органах ОГПУНКВДНКГБМГБ СРСР. В органах держбепеки УСРР  з 1925 року. З жовтні 1933 року  співробітник Іноземного відділу (ІНО) ОГПУ СРСР, де спціалізувався на боротьбі проти українських націоналістів. 

25 травня 1938 року за особистим наказом Сталіна Судоплатов вбив керівника ОУН Євгена Коновальця. Також керував організацією вбивства Лева Троцького в серпні 1940 року.

У роки Другої світової війни – начальник 2-го відділу (згодом – 4-го управління) НКВД, яке спеціалізувалося на зафронтовій диверсійній роботі. Після війни очолював структури, які займалися диверсійною боротьбою проти країн НАТО. 

У 19581968 роках відбував ув'язнення як соратник розстріляного міністра внутрішніх справ Лаврентія Берії. 1992 року Головна військова прокуратура РФ реабілітувала Судоплатова.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.