У Запоріжжі збирають кошти для реставрації Замку Катаріни Вальман

У Запоріжжі сьогодні провели благодійний аукціон, зібрані кошти направлять на розробку проєкту реставрації Замку Катаріни Вальман.

Благодійний аукціон відбувся за підтримки Широківської ОТГ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми збираємо гроші на розробку проєкта реставрації Замку Вальман. Орієнтовна вартість – 1 мільйон гривень. Об'єкт є пам'яткою архітектури. З 2020 року він є власністю громади. Саме з цього об'єкту починається туристичний маршрут "Менонітська стежка", який ми плануємо розвивати.

Ми розуміємо, що за гроші громади реалізувати проєкт неможливо, бо у нас є й інші проблемні питання. Тому ми вирішили показати меценатам, спонсорам, донорам, що ми готові до співпраці і започатковуємо збір грошей", – прокоментував голова ОТГ Денис Коротенко.

На аукціон було виставлено 22 лоти: картини, посуд, жіночі прикраси, зроблені власноруч, ляльки та багато іншого.

"Два мої лоти: картина А. Глухова, холст, масло 100/90 "Осінь в парку", 2005 р. Мій весільний подарунок від батька. Персональна екскурсія Широківською громадою по найцікавішим місцям. Особисто везу, особисто розповідаю, знайомлю з унікальними місцями та людьми", – сказала спеціалістка Агенції розвитку Широківської ОТГ Юлія Завада.

Замок Катаріни Вальман має статус виявленого об'єкта культурної спадщини архітектури та містобудування. У листопаді поточного року відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради передав до Мінкульту необхідну документацію, щоб об'єкт включили до Держреєстру нерухомих пам'яток України та будинок набув охоронного статусу.

Замок Вальман – одна з найоригінальніших споруд менонітської Хортицької колонії. Розташований на території колишнього селища Розенталь, на межі з селищем Хортиця (зараз ці населені пункти – Верхня Хортиця у кордонах Запоріжжя).

Зовні будинок нагадує собою замок, звідси народна назва – "Замок Вальман". Автор проєкту – невідомий. Споруду почали будувати наприкінці ХІХ сторіччя за ініціативою Катаріни Вальман. Вона планувала облаштувати в ньому заклад для виховання маленьких дітей.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.