У Запоріжжі збирають кошти для реставрації Замку Катаріни Вальман

У Запоріжжі сьогодні провели благодійний аукціон, зібрані кошти направлять на розробку проєкту реставрації Замку Катаріни Вальман.

Благодійний аукціон відбувся за підтримки Широківської ОТГ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми збираємо гроші на розробку проєкта реставрації Замку Вальман. Орієнтовна вартість – 1 мільйон гривень. Об'єкт є пам'яткою архітектури. З 2020 року він є власністю громади. Саме з цього об'єкту починається туристичний маршрут "Менонітська стежка", який ми плануємо розвивати.

Ми розуміємо, що за гроші громади реалізувати проєкт неможливо, бо у нас є й інші проблемні питання. Тому ми вирішили показати меценатам, спонсорам, донорам, що ми готові до співпраці і започатковуємо збір грошей", – прокоментував голова ОТГ Денис Коротенко.

На аукціон було виставлено 22 лоти: картини, посуд, жіночі прикраси, зроблені власноруч, ляльки та багато іншого.

"Два мої лоти: картина А. Глухова, холст, масло 100/90 "Осінь в парку", 2005 р. Мій весільний подарунок від батька. Персональна екскурсія Широківською громадою по найцікавішим місцям. Особисто везу, особисто розповідаю, знайомлю з унікальними місцями та людьми", – сказала спеціалістка Агенції розвитку Широківської ОТГ Юлія Завада.

Замок Катаріни Вальман має статус виявленого об'єкта культурної спадщини архітектури та містобудування. У листопаді поточного року відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради передав до Мінкульту необхідну документацію, щоб об'єкт включили до Держреєстру нерухомих пам'яток України та будинок набув охоронного статусу.

Замок Вальман – одна з найоригінальніших споруд менонітської Хортицької колонії. Розташований на території колишнього селища Розенталь, на межі з селищем Хортиця (зараз ці населені пункти – Верхня Хортиця у кордонах Запоріжжя).

Зовні будинок нагадує собою замок, звідси народна назва – "Замок Вальман". Автор проєкту – невідомий. Споруду почали будувати наприкінці ХІХ сторіччя за ініціативою Катаріни Вальман. Вона планувала облаштувати в ньому заклад для виховання маленьких дітей.

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".