Спецпроект

Сучасні художники створять у Мелітополі меморіал жертвам Голодоморів в Україні

Представники громади Мелітополя за підтримки місцевої влади ініціювали встановлення меморіалу жертвам Голодоморів в Україні

Для розробки актуального комеморативного проєкту Фонд збереження історико-культурної спадщини України у партнерстві з платформою культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво проводить закритий конкурс.

До участі в конкурсі запросили сучасних художників: Віталія Кохана, Лію Достлєву та Андрія Достлєва, Даниїла Шуміхіна, Павла Ковача, Ярему Малащука та Романа Хімея. Восени 2021 року експертна рада обере переможця та публічно презентує всі проєкти конкурсу.
 
Відкриття меморіалу заплановане на листопад 2022 року.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.