АНОНС: У Києві відкриють меморіальну дошку Осипу і Надії Мандельштамам

5 липня на вул. Заньковецької в Києві встановлять меморіальну дошку російському поетові Осипу Мандельштаму та його дружині Надії Хазіній.

Пам'ятний знак установлять на будинку, де зупинялося подружжя, яке позназнайомилося теж у Києві в 1919 році.

"Брали активну участь у культурному житті міста. Осип Мандельштам очолював поетичну секцію Всеукраїнського літературного комітету, співпрацював із кіностудією Всеукраїнського фотокіноуправління. З 1913 року його вірші виходили в київських часописах. Поет створив яскраві начерки про Київ і театр Леся Курбаса "Березіль".

Одним з перших відреагував на наслідки насильницької колективізації і штучно створений голод в Україні віршем "Старий Крим" . У 1934-му цей твір фігурував у його звинувачувальній справі. Осип Мандельштам загинув у пересильному таборі під Владивостоком 27 грудня 1938 року", - говоять організатори.

 

Вірш "Старый Крым" (1933) має таку строфу:

Природа своего не узнает лица, 
А тени страшные - Украины, Кубани... 
Как в туфлях войлочных голодные крестьяне 
Калитку стерегут, не трогая кольца.

Рішення про встановлення дошки Київська міська державна адміністрація ухвалила ще торік. Автор дошки -  скульптор Світланою Карунської.

5 липня, четвер, 18.30

Місце: Київ, вул. Марії Занковецької 3/1 

Організатори: видавництво "Дух і Літера", Центр Юдаїки, PEN-клуб Україна, небайдужі кияни та міська влада.

Нагадаємо, в с. Хотешів Волинської області освятили пам'ятник на могилі хорунжого Армії УНР Олександра Білецького.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.