На могилі хорунжого Армії УНР у Волинській області освятили пам'ятник

30 червня у с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області освятили пам'ятник на могилі хорунжого Армії УНР Олександра Білецького.

Надгробок, збудований коштом благодійного фонду "Героїка", освятив митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич), повідомляє сторінка "Героїки" у "Фейсбуці".

У другій половині дня у приміщенні Хотешівської загальноосвітньої школи пройшла урочиста академія, присвячена видатному односельцю.

 

Директор Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею Наталія Пась виступила з доповіддю про життя православного священика о. Білецького, презентувала раніше невідомі світлини і документи. Голова спілки краєзнавців Камінь-Кащирського району Володимир Хитрик прочитав лекцію "Людські долі в контексті подій і часу", присвячену учасникам визвольного руху Камінь-Каширщині.

Віддати шану Олександру Білецькому до Хотешова приїхали гості з Києва, Луцька, Ковеля, Маневич, керівництво Камінь-Каширської районної державної адміністрації, районної ради.

 

Пам'ятник на могилі Олександра Білецького споруджено коштом жертводавців: Івана Омелянюка (благодійний фонд "Волинь-Україна"), Анатолія Сверби, Андрія Панова, Сергія Панасюка.

ДОВІДКА:

Олександр Білецький народився в 1903 році в Новоград-Волинському повіті Волинської губернії в родині священика. У 1920 р. воював проти Червоної армії в лавах 4-го кінного полку 4-ї Київської дивізії Армії УНР. У листопаді того ж року разом з українським військом перейшов річку Збруч і був інтернований у польських таборах. У 1924 р. висвятився на православного священика.

Малюнок хорунжого Білецького - робота художника Артура Орльонова

 

Пастирське служіння ніс на Волині, де доклав надзвичайних зусиль для утвердження національної свідомості серед українського селянства. Згодом нав’язав тісні контакти з ОУН, брав участь у формуванні перших загонів УПА. 26 квітня 1943 року, на другий день Великодня, під час звершення в церкві святкової Літургії, був вбитий червоним партизаном. Похований у с. Хотешів.

Як повідомлялося, на могилі члена Центральної Ради й учасника бою під Крутами Валентина Отамановського з’явився надгробний пам’яник.

У Львові з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.