На могилі хорунжого Армії УНР у Волинській області освятили пам'ятник

30 червня у с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області освятили пам'ятник на могилі хорунжого Армії УНР Олександра Білецького.

Надгробок, збудований коштом благодійного фонду "Героїка", освятив митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич), повідомляє сторінка "Героїки" у "Фейсбуці".

У другій половині дня у приміщенні Хотешівської загальноосвітньої школи пройшла урочиста академія, присвячена видатному односельцю.

 

Директор Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею Наталія Пась виступила з доповіддю про життя православного священика о. Білецького, презентувала раніше невідомі світлини і документи. Голова спілки краєзнавців Камінь-Кащирського району Володимир Хитрик прочитав лекцію "Людські долі в контексті подій і часу", присвячену учасникам визвольного руху Камінь-Каширщині.

Віддати шану Олександру Білецькому до Хотешова приїхали гості з Києва, Луцька, Ковеля, Маневич, керівництво Камінь-Каширської районної державної адміністрації, районної ради.

 

Пам'ятник на могилі Олександра Білецького споруджено коштом жертводавців: Івана Омелянюка (благодійний фонд "Волинь-Україна"), Анатолія Сверби, Андрія Панова, Сергія Панасюка.

ДОВІДКА:

Олександр Білецький народився в 1903 році в Новоград-Волинському повіті Волинської губернії в родині священика. У 1920 р. воював проти Червоної армії в лавах 4-го кінного полку 4-ї Київської дивізії Армії УНР. У листопаді того ж року разом з українським військом перейшов річку Збруч і був інтернований у польських таборах. У 1924 р. висвятився на православного священика.

Малюнок хорунжого Білецького - робота художника Артура Орльонова

 

Пастирське служіння ніс на Волині, де доклав надзвичайних зусиль для утвердження національної свідомості серед українського селянства. Згодом нав’язав тісні контакти з ОУН, брав участь у формуванні перших загонів УПА. 26 квітня 1943 року, на другий день Великодня, під час звершення в церкві святкової Літургії, був вбитий червоним партизаном. Похований у с. Хотешів.

Як повідомлялося, на могилі члена Центральної Ради й учасника бою під Крутами Валентина Отамановського з’явився надгробний пам’яник.

У Львові з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.