Спецпроект

"Маємо пам’ятати всіх жертв цього конфлікту". Урядовці вшанували жертв Волинської трагедії

6 липня у селі Рудка-Козинська Рожищенського району представники уряду та місцевої влади вшанували пам’ять жертв польсько-українського конфлікту під час Другої світової війни.

Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

У меморіальних заходах взяли участь Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, Голова УІНП Володимир В'ятрович, секретар комісії з увічнення пам’яті воїнів і жертв репресій Святослав Шеремета, заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Світлана Мишковець

 Фото: Леся Бондарук

Під час жалоби відбулась служба Божа за невинно убієнними жертвами, яких вшанували хвилиною мовчання.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович відзначив: "Нині ми згадуємо українців, знищених у Рудці-Козинській поляками на німецькій службі. Це приклад того, як учасники цього конфлікту не цуралися використовувати в ньому третю силу, навіть якщо вона була ворожою до них самих. Так робили учасники з обох боків протистояння. Ми знаємо, що Рудка-Козинська не єдине українське село, яке постраждало у цій війні. Ми знаємо, що в ній постраждало і не одне польське село. Десь біля могил своїх предків, загиблих від рук українців, стоять поляки. Маємо пам’ятати усіх жертв цього конфлікту і вшановувати їх. Це наш обов’язок перед предками".

  Фото: Леся Бондарук

Окрім того, у пам’ятних заходах взяли участь представники громадських організацій, мешканці довколишніх сіл. До пам’ятнику Загиблим землякам присутні поклали квіти. 

Нагадаємо, що 9 липня 1943 року 300 озброєних людей, переважно поляків, які перебували на службі в німецькій поліції в селі Рудка-Козинська спалили 70 господарств із понад 200 будинками. Також було розстріляно і спалено 17 людей. Одразу після Рудки-Козинської спалили село Сокіл, потім частково знищили села Доросині, Залісці, Любче, Тихотин, Башова.

Докладніше про каральну акцію читайте тут

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.