«Кола на полях», або як спека допомагає археологам робити історичні знахідки. ФОТО

На випалених сонцем полях археологи можуть виявити залишки поселень, іноді навіть кам’яного віку.

Про досвід британських археологів розповідає видання "Свідок" наводячи, як приклад, фото цьогорічних археологічних аєророзвідок.

 Фото: Independent

На фотографіях і відео, зроблених з висоти, чудово видно як відрізняється трава по своєму кольору. Серед тьмяної і жовтої трави виділяються зелені острівці і смуги, які позначають рови чи межі стародавніх міст і споруд.

Фото: Independent

"Аєроархеологи" стежать за візерунками на полях все літо – для них це ідеальний час для роботи. Цьогоріч вони виявили дуже багато поселень, древніх доріг та могильників.

Наприклад, поселення з "круглим" розташуванням в Сент-Іві (відноситься до Залізного віку. Знахідки були також в Йоркширі, Дербіширі, Оксфордширі та ін.

 Фото: Independent

Вчені використовують аерофотозйомку для створення археологічних карт і оцінки значущості виявлених об’єктів. У деяких випадках приймаються рішення про захист історичних об’єктів, які можуть постраждати в результаті оранки земель.

 Фото: Independent

Останній подібний "урожайний" для археологів був 2011 рік, коли знайшли понад 1500 об’єктів.

Нагадуємо, що днями через сильні опади розкопки на Поштовій площі в Києві затопило.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.