У Білорусі парламентарі захищають георгіївську стрічку

У Палаті представників вважають введення заборони на використання в Білорусі георгіївської стрічки недоречним. Це випливає з відповіді, яку отримали автори петиції, що збирали під нею підписи в інтернеті («Про заборону пропаганди георгіївської та гвардійської стрічки»).

Про це повідомляє видання "Беларуская прауда".

Фото: Укрінформ

 

Голова постійної комісії з освіти, культури та науки Палати представників Ігор Марзалюк пише у відповіді, що колективне електронне звернення було розглянуто.

"Така заборона буде виглядати як плювок в обличчя тих учасників війни з фашистами, які залишилися в живих на сьогоднішній день, а також як образу пам'яті про численні жертви війни, - пише Марзалюк.

- І цей факт, що георгіївська стрічка використовується сьогодні певними ділками в політичних цілях, не змінить в цілому позитивного ставлення до неї як до одного із символів Перемоги, як свого часу не змінив такого ставлення факт використання стрічки в якості нагороди в частинах власовської РОА".

Автори петиції звертали увагу на те, що в деяких сусідніх країнах, в тих же ж Україні, Литві та Латвії, використання георгіївських стрічок заборонено. Через це білорусів штрафують при в'їзді в цю країну за використання такої символіки.

До того ж через використання громадянами георгіївської стрічки конфлікти виникають і в самій Білорусі.

Читайте також:

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".