На дні Чорного моря виявили найстаріші у світі уламки корабля. ВІДЕО

Археологи твердять, що 23-метрове судно пролежало на дні непорушеним понад 2400 років.

На глибині понад 2 км від поверхні археологи знайшли, на їхню думку, найстарші з відомих на сьогодні уламки корабля. В імовірно, давньогрецького судна збереглися щогла, стерна та лавки для гребців. За словами дослідників, це стало можливим завдяки браку кисню на глибині, повідомляє The Guardian.

 Підводний знімок давньогрецького корабля. Фото: BLACK SEA MAP/EEF EXPEDITIONS

Учені припускають, що корабель був торговим судном такого типу, який раніше був відомий тільки за зображеннями "на давньогрецьких гончарних виробах, як от на "Вазі сирен" у Британському Музеї".

 Затонуле судно схоже на те, що зображене на вазі. Фото: PHOTO12/UIG VIA GETTY IMAGES

"Затонулий корабель класичної доби, який зберігся неушкодженим на глибині понад 2 км, – це щось поза межами можлвого, – сказав головний дослідник Чорноморського підводного археологічного проекту професор Йон Адамс (Jon Adams), чия команда виявила знахідку.

Місцезнаходження знахідки. Фото: The Guardian

"Це змінить наше розуміння кораблебудування та мореплавання в античному світі", – додав науковець.

Команда археологів заявила про намір залишити судно на місці знахідки, але забрала маленький уламок, який в Університеті Саутгемптона датували по радіовуглецю.

Результати підтвердили, "що це найстаріші неушкоджені уламки, відомі людству". Дослідники запевнили, що дані опублікують в кінці тижня на конференції Чорноморського підводного археологічного проекту в музеї Wellcome Collection в Лондоні.

Також знахідки міжнародної команди археологів, учених і гідрографів за останні три роки включають як козацькі човни, римські торговельні судна, повні амфор, так і цілий корабель класичної доби.

Як повідомлялося, Рятівна археологічна служба побила власний рекорд сукупної площі досліджень.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".