На дні Чорного моря виявили найстаріші у світі уламки корабля. ВІДЕО

Археологи твердять, що 23-метрове судно пролежало на дні непорушеним понад 2400 років.

На глибині понад 2 км від поверхні археологи знайшли, на їхню думку, найстарші з відомих на сьогодні уламки корабля. В імовірно, давньогрецького судна збереглися щогла, стерна та лавки для гребців. За словами дослідників, це стало можливим завдяки браку кисню на глибині, повідомляє The Guardian.

 Підводний знімок давньогрецького корабля. Фото: BLACK SEA MAP/EEF EXPEDITIONS

Учені припускають, що корабель був торговим судном такого типу, який раніше був відомий тільки за зображеннями "на давньогрецьких гончарних виробах, як от на "Вазі сирен" у Британському Музеї".

 Затонуле судно схоже на те, що зображене на вазі. Фото: PHOTO12/UIG VIA GETTY IMAGES

"Затонулий корабель класичної доби, який зберігся неушкодженим на глибині понад 2 км, – це щось поза межами можлвого сказав головний дослідник Чорноморського підводного археологічного проекту професор Йон Адамс (Jon Adams), чия команда виявила знахідку.

Місцезнаходження знахідки. Фото: The Guardian

"Це змінить наше розуміння кораблебудування та мореплавання в античному світі", – додав науковець.

Команда археологів заявила про намір залишити судно на місці знахідки, але забрала маленький уламок, який в Університеті Саутгемптона датували по радіовуглецю.

Результати підтвердили, "що це найстаріші неушкоджені уламки, відомі людству". Дослідники запевнили, що дані опублікують в кінці тижня на конференції Чорноморського підводного археологічного проекту в музеї Wellcome Collection в Лондоні.

Також знахідки міжнародної команди археологів, учених і гідрографів за останні три роки включають як козацькі човни, римські торговельні судна, повні амфор, так і цілий корабель класичної доби.

Як повідомлялося, Рятівна археологічна служба побила власний рекорд сукупної площі досліджень.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.