На Запоріжжі знайшли могилу скіфської "амазонки"

Жіноче скіфське поховання знайшли археологи під час дослідження некрополя на Мамай-горі біля села Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.19:30.

Поховання виявилося непограбованим, що зустрічається дуже рідко. Біля лівої руки лежали вістря стріл, а в голові - бронзове люстерко. Наявність такого жіночого аксесуара свідчить про те, що ця пані була не простолюдинкою. А найцікавіше - у ногах скіф'янки стояла мініатюрна посудина для парфумів.

 

У тогочасному суспільстві скіфів, а це 2400 років тому, щодесята жінка мала зброю, вправно їздила на коні й володіла мечем.

Розкопки могили амазонки стали завершальними в цьогорічній археологічній експедиції Запорізького державного університету на скіфському некрополі Мамай-гора.

"Досліджено 372 поховання. Це найбільш великий могильник в євразійському степовому поясі, починаючи від Казахстану і до Дунаю. Цей могильник представлений переважно рядовим населенням. Як і в кожному суспільстві можлива градація і на цьому могильнику є захоронення заможних скіфів", - розповіла археолог Запорізького державного університету Світлана Андрух.

Як повідомлялося, у Швеції 8-річна дівчинка виявила в озері стародавній меч, вік якого становить близько 1,5 тисячі років.

Читайте також:

Експедиція Хортиця-Скуба 2018. Нові відкриття підводних археологів

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.