На Запоріжжі знайшли могилу скіфської "амазонки"

Жіноче скіфське поховання знайшли археологи під час дослідження некрополя на Мамай-горі біля села Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.19:30.

Поховання виявилося непограбованим, що зустрічається дуже рідко. Біля лівої руки лежали вістря стріл, а в голові - бронзове люстерко. Наявність такого жіночого аксесуара свідчить про те, що ця пані була не простолюдинкою. А найцікавіше - у ногах скіф'янки стояла мініатюрна посудина для парфумів.

 

У тогочасному суспільстві скіфів, а це 2400 років тому, щодесята жінка мала зброю, вправно їздила на коні й володіла мечем.

Розкопки могили амазонки стали завершальними в цьогорічній археологічній експедиції Запорізького державного університету на скіфському некрополі Мамай-гора.

"Досліджено 372 поховання. Це найбільш великий могильник в євразійському степовому поясі, починаючи від Казахстану і до Дунаю. Цей могильник представлений переважно рядовим населенням. Як і в кожному суспільстві можлива градація і на цьому могильнику є захоронення заможних скіфів", - розповіла археолог Запорізького державного університету Світлана Андрух.

Як повідомлялося, у Швеції 8-річна дівчинка виявила в озері стародавній меч, вік якого становить близько 1,5 тисячі років.

Читайте також:

Експедиція Хортиця-Скуба 2018. Нові відкриття підводних археологів

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".