На Запоріжжі знайшли могилу скіфської "амазонки"

Жіноче скіфське поховання знайшли археологи під час дослідження некрополя на Мамай-горі біля села Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.19:30.

Поховання виявилося непограбованим, що зустрічається дуже рідко. Біля лівої руки лежали вістря стріл, а в голові - бронзове люстерко. Наявність такого жіночого аксесуара свідчить про те, що ця пані була не простолюдинкою. А найцікавіше - у ногах скіф'янки стояла мініатюрна посудина для парфумів.

 

У тогочасному суспільстві скіфів, а це 2400 років тому, щодесята жінка мала зброю, вправно їздила на коні й володіла мечем.

Розкопки могили амазонки стали завершальними в цьогорічній археологічній експедиції Запорізького державного університету на скіфському некрополі Мамай-гора.

"Досліджено 372 поховання. Це найбільш великий могильник в євразійському степовому поясі, починаючи від Казахстану і до Дунаю. Цей могильник представлений переважно рядовим населенням. Як і в кожному суспільстві можлива градація і на цьому могильнику є захоронення заможних скіфів", - розповіла археолог Запорізького державного університету Світлана Андрух.

Як повідомлялося, у Швеції 8-річна дівчинка виявила в озері стародавній меч, вік якого становить близько 1,5 тисячі років.

Читайте також:

Експедиція Хортиця-Скуба 2018. Нові відкриття підводних археологів

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін