Спецпроект

У Києві презентували «Енциклопедію Голодомору»

12 листопада 2018 р. в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» презентували науково-меморіальне видання «Енциклопедія Голодомору», автором якого є доктор історичних наук, професор Василь Марочко.

Про це йдеться на сайті Музею.

 Василь Марочко

Фото: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"

 

"Енциклопедія ввібрала основні події і явища, узагальнила історіографічні та меморіальні практики. Її завдання – інформувати прийдешні покоління про Голодомор в Україні, не переконувати опонентів, відвертих нігілістів, а правдиво подавати історичні факти, нагадувати про вічні цінності християнського милосердя.

Однотомне видання "Енциклопедії Голодомору" не вичерпує тему людського горя, завданого українському народу, змісту і трагедійності самого історичного явища. Автор сподівається на появу регіональних енциклопедичних видань, які стосувалися б кожного району і села, що опинилися в 1932–1933 рр. в епіцентрі Голодомору", – зазначається в передмові до книги.

У презентації взяли участь Міністр культури України Євген Нищук, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Олеся Стасюк, автор Енциклопедії, доктор історичних наук, професор Василь Марочко, народний художник України Валерій Франчук, заступник голови Ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні Олександр Ушинський.

""Енциклопедія Голодомору" – це результат 30-літньої праці, а особливо останніх семи років роботи над книгою. Це унікальне видання доктора історичних Василя Івановича Марочка", – зазначила генеральний директор "Меморіалу жертв Голодомору" Олеся Стасюк.

"Ця книга є одним із каменів для будівництва другої черги музею-меморіалу, яке нещодавно розпочалося. Можна сказати, це інтелектуальний камінчик. Ми маємо зібрати усі камінці і принести їх до нашої "стіни пам’яті"", –наголосив автор енциклопедії Василь Марочко.  

Видання презентовано в рамках відзначення 85-тих роковин Голодомору-геноциду.

Читайте також:

85-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр. ПЛАН ЗАХОДІВ

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.