Почесний директор Інституту археології України: "Я считаю себя частицей Русского мира"

"Русскій мір народжувався на берегах Дніпра", — заявив почесний директор Інституту археології України академік Петро Толочко 1 листопада в Державному кремлівському палаці в Москві.

Промова археолога пролунала на відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору з нагоди 25-ліття організації. Про це повідомляє офіційний сайт Московського Патріархату.

Пленарне засідання відвідали президент Росії Володимир Путін та патріарх Московський Кирило.

"Чому я тут, на Весвітньому російському соборі? Передусім тому, що я вважаю це даниною поваги моєму другові Валерію Ганичеву, який творив разом із вами цю організацію. На жаль, він пішов від нас, але я віддаю йому данину пам’яті своєю присутністю тут. По-друге, тому що я вважаю себе часткою Русского міра. Русскій мір починався не з Московського царства. Він народжувався на берегах Дніпра, на давній Київській Русі", — пояснив Петро Толочко свою участь у заході і додав:

"Свого часу я навіть пропонував дати Русскому міру другу назву — Східнослов’янський православний світ. Вона більш нейтральна, хоча, по суті, та ж саме, і, звісно, цей світ включає в себе й мою рідну Україну. Хотів би сподіватися, що час безладдя завершиться й історія викермує на битий шлях.

Не знаю, що нам робити в Брюсселі або Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві й Петербурзі, і таких в Україні мільйони. Мені приємно, що процес нашої співпраці, почавшись Бог знає коли, не закінчується й сьогодні. Зараз у залі сидить Василь Семенович Лановой [народний артист СРСР і РФ – ІП], і він мені сказав: "Ну що, почекаємо ще трошки?". Думаю, почекаємо. Історична правда не дозволить розірвати нащ кровний союз східнослов’янських братських народів!".

 Офіційний сайт Інституту археології НАНУ називає Петра Толочка "почесним директором інституту"

Патріарх Кирило у відповідь заявив, що Україну в царський час називали Малоросією не через намагання її принизити, а тому що Київ був матір’ю міст руських і джерелом руської цивілізації.

"Звісно, те, що нині відбувається, — це дуже небезпечний політичний процес. Але в його основі — хибна історіософія і підтасовка історичних фактів. Тому наша найважливіша і праивльна відповідь усім тим, хто намагається зруйнувати наш світ, — це відповідь, яку ми повинні черпати з нашої історії. І те, що ви, Петре Петровичу, так відкрито засвідчуєте свою позицію, в тому числі й в Україні, свідчить про те, що ви не тільки чудовий історик, але й дуже сильна людина, віддана науці, віддана історичній правді", — похвалив Толочка Московський патріарх.

Як відомо, доктор історичних наук, професор Петро Толочко є почесним директором Інституту археології НАН України, іноземним членом Російської академії наук, а також членом президії Всесвітнього російського народного собору. Раніше він очолював Інститут археології (1987—2017), займався дослідженнями походження східних слов’ян, історії Київської Русі та середньовіччя. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.