На Вінничині відкрили дошку ветерану Армії УНР — досліднику української символіки. ФОТО

29 січня в Літині Вінницької області відкрили меморіальну таблицю уродженцю міста, підполковнику Армії УНР, художнику, геральдисту та письменнику Миколі Битинському.

Подію присвятили Дню героїв Крут, 100-річчю Української революції 1917—1921 років і 125-річчлю від дня народження Битинського, повідомляє Центр історії Вінниці.

Дошку авторства Сергія Колосова встановили на фасаді Літинської середньої загальноосвітньої школи № 2.

 
 

Ініціаторами виступили Центр історії Вінниці у співпраці з Вінницьким історичним товариством за сприяння Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької обласної державної адміністрації.

 

ДОВІДКА:

Микола Битинський (1893—1972) — сотник армії УНР (підполковник в еміграції). Випускник падгогічного училища, художньо-промислової школи та школи прапорщиків.

Поручник Російської імператорської армії, з 1918 року — на українській службі. На початку 1920-х років — начальник культосвітнього відділу штабу 6-ї стрілецької дивізії Армії УНР.

В еміграції закічнив Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова в Чехословаччині. Брав участь в обороні Карпатської України від угорської агресії в 1939 році.

У роки Другої світової війни був вивезений на примусову працю до Німеччини, в останні місяці війни недовго служив у штабі Української національної армії, яка воювала на боці Третього Райху.

Проживаючи в Канаді після війни, написав і проілюстрував численні роботи з історії української символіки та геральдики.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".