АНОНС: Презентація книги Д. Малкова «Про киян відомих і призабутих»

Остання книжка Дмитра Васильовича Малакова відкриває нові сторінки про киян відомих і не вельми знаних, але таких, які залишили свій слід в історії Києва, серед них – мистецтвознавець Володимир Пещанський, архітектори Микола Даміловський і Василь Листовничий, художник Віктор Цимбал…

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Дмитро Васильович Малаков (1937–2019), за фахом будівельник (Київський інженерно-будівельний інститут (1960)), за покликанням краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, лауреат Премії ім. Дмитра Яворницького.

Його дослідження, де поєднуються глибокі фактологічні знання, ерудиція, точність і образність висловлювань – завжди користувалися неабиякою популярністю, як серед читачів, так і серед слухачів, бо розповіді його були не менш цікавими, ніж книжки.

Від 1970 року публікувався у періодиці та наукових збірках, був автором путівників по Україні і Києву, альбомів, присвячених минулому столиці та творчості старшого брата, відомого українського художника Георгія Малакова, монографій про історію забудови Києва та його архітекторів, численних спогадів.

Особливе місце у доробку автора посідають видання, присвячені періоду Другої світової війни та окупації Києва. У своїх розвідках автор завжди спирався як на архівні, так і на сімейні документи; наукові публікації та спогади учасників тодішніх подій.

У заході візьмуть участь:

•        Зінаїда Стась, директор Видавничого дому "КИЙ", де вийшла книга;

•        Ольга Сабанська, праонука архітектора М. Шехоніна;

•        Григорій Савченко, к. іст. н., професор, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України;

•        Ірина Малакова, архітектор-реставратор, член Національної спілки архітекторів України, автор проектів реставрації понад 50 пам'яток архітектури Києва та інших місць України.

Час: 18 лютого, понеділок,о 17:00

Місце: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного, просп. Перемоги, 50, м. Київ

Контакти: Світлана Кирій, Людмила Рабчевська, тел.: (044) 456-01-72

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.