АНОНС: У Чернігові презентують книжку "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених"

27 лютого з нагоди 380-річчя від дня народження гетьмана Івана Мазепи чернігівський історик та журналіст Сергій Павленко презентує книгу "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених".

Іконографія портретів Івана Мазепи (1639-1709), який був героєм багатьох літературних і художніх творів європейських авторів свого часу, багата, але не досить достовірна через упередженість як до самого гетьмана, так і до його образу.

У книзі автор розповідає про атрибуцію, в основному, зображень Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. За даними фахівця, відшукати портрети саме Івана Мазепи серед тисячі інших зображень було непросто, але свої можливі знахідки він порівнював з уже відомими портретами та гравюрами гетьмана як в українському, так і в європейському мистецтві й літературі.

Павленко С. Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених - К.: Мистецтво, 2018. - 208 с. 

27 лютого, середа, 15.00 

Місце: читальна зала Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (просп. Миру, 41) 

Організатор: клуб "Краєзнавець".

Вхід вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.