АНОНС: У Києві до 310-ліття Полтавської битви говоритимуть про деколонізацію та імперську спадщину

Український інститут національної пам’яті запрошує на круглий стіл «Редут імперії. Полтавська битва 1709 року як місце пам’яті: історія, міф, роль у насадженні ідеологеми «русского міра» в Україні».

Про це «Історичній правді» повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

На заході обговорять такі питання:

- Україна і Європа: Полтавська битва 1709 року та її місце у Північній війні 1700–1721 років;

- pro et contra. Іван Мазепа та Петро І: від будівничого імперії до «изменника»;

- імперські комеморації: як насаджувався імперський образ Полтавської битви 1709 р.;

- музей як місце пам’яті (імперії). Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»: висвітлення історії Полтавської битви чи прославляння її переможця(ниці)?;

- редут імперії: місце Полтави у формуванні імперського ландшафту та «русского міра» в Україні.

 

Учасники круглого столу:

Віктор Брехуненко, історик, директор Інституту дослідження Голодомору, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»,

Ярослав Файзулін, історик, начальник Управління науково забезпечення політики Українського інституту національної пам’яті,

Олександр Галенко, історик-сходознавець, керівник центру дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАН України,

Ольга Ковалевська, історики, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ,

Богдан Короленко, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті,

Євген Нищук, Міністр культури України,

Тарас Чухліб, доктор історичних наук, директор Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України.

26 червня, середа, 10.30

Місце: УНІА “УКРІНФОРМ”, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16

Акредитація ЗМІ – anna@ukrinform.com.

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".