АНОНС: У Києві до 310-ліття Полтавської битви говоритимуть про деколонізацію та імперську спадщину

Український інститут національної пам’яті запрошує на круглий стіл «Редут імперії. Полтавська битва 1709 року як місце пам’яті: історія, міф, роль у насадженні ідеологеми «русского міра» в Україні».

Про це «Історичній правді» повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

На заході обговорять такі питання:

- Україна і Європа: Полтавська битва 1709 року та її місце у Північній війні 1700–1721 років;

- pro et contra. Іван Мазепа та Петро І: від будівничого імперії до «изменника»;

- імперські комеморації: як насаджувався імперський образ Полтавської битви 1709 р.;

- музей як місце пам’яті (імперії). Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»: висвітлення історії Полтавської битви чи прославляння її переможця(ниці)?;

- редут імперії: місце Полтави у формуванні імперського ландшафту та «русского міра» в Україні.

 

Учасники круглого столу:

Віктор Брехуненко, історик, директор Інституту дослідження Голодомору, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»,

Ярослав Файзулін, історик, начальник Управління науково забезпечення політики Українського інституту національної пам’яті,

Олександр Галенко, історик-сходознавець, керівник центру дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАН України,

Ольга Ковалевська, історики, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ,

Богдан Короленко, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті,

Євген Нищук, Міністр культури України,

Тарас Чухліб, доктор історичних наук, директор Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України.

26 червня, середа, 10.30

Місце: УНІА “УКРІНФОРМ”, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16

Акредитація ЗМІ – anna@ukrinform.com.

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну