«Герой світового масштабу». УІНП випустив відеоролик про Мазепу

Напередодні 310-річчя Полтавської битви Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн «Bober studio» презентують соціальний відеоролик, у якому гетьман Іван Мазепа постає як фігура світового масштабу.

Інститут нагадує, що цього року Україна відзначає 380-річчя від дня народження Івана Мазепи. Він став однією з ключових фігур Полтавської битви, яка відбулася 27 червня (8 липня) 1709 року між військом короля Швеції Карла ХІІ та козаками з одного боку та армією московського царя Петра І з іншого.

Ця битва була відчайдушною спробою Мазепи зберегти суверенітет та європейський курс України. А для Росії вона стала однією з ключових ідеологем насадження «русского мира» та формування міфу про Івана Мазепу лише як про «зрадника».

У відеоролику підкреслюється передусім роль Мазепи в розвитку освіти, культури, європейська волелюбність, яка досі надихає поетів, художників, композиторів по всьому світу.

«Протистояння Мазепи і Петра І – це екзистенційне протистояння волелюбного українського духу і російських імперських амбіцій, які ми досі спостерігаємо на прикладі війни на сході. Не випадково слова «мазепинець», як пізніше «петлюрівець» і «бандерівець» в російській свідомості стали символами нескореності та українства. І нині, разом із декомунізацією, ми маємо позбуватися імперської спадщини, повертаючи нашу справжню історію і наших справжніх героїв», – зазначила перша заступниця голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Ролик вийшов у серії «Люди епохи», започаткованої Українським інститутом національної пам’яті. Раніше у цій серії вийшли відеоролики до ювілеїв Людмили Старицької-Черняхівської, Євгена Сверстюка та Симона Петлюри.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".