АНОНС: У музеї Шевченка пропонують нове прочитання "Катерини"

У Національному музеї Тараса Шевченка презентують оновлений зал, розпочинаючи проект "Катерина: ВКЛ/ВИКЛ".

Музей не просто повертає в експозицію знакове полотно Тараса Шевченка "Катерина" (1842 р.), а й розглядає його в комплексі з однойменною поемою (1838 р.) та у зв’язку з сучасними гендерними дослідженнями.

Історія Катерини – головної героїні і художнього, і літературного творів Шевченка – не просто про ошукане кохання селянської дівчини. Це історія упослідженої в українській традиційній культурі "інакшої" жінки. А "інакша" вона через те, що не вписується у визначені соціумом "ідеали".

 

Презентація проекту, що відбудеться 28 лютого 2019 року, – це нагода поговорити про:

- вимоги традиційного суспільства до ідеальної жінки і покарання для неї у випадку порушення норм народної моралі,

- еволюцію образу покритки в літературній творчості Шевченка,

- приховані сенси, які "закодував" художник у своєму полотні.

Автори проекту також спробують відповісти на питання, чи є якась різниця у ставленні Шевченка до жінки залежно від дотримання чи недотримання нею певного сценарію народження дітей? На чиєму боці виступає поет: упослідженої матері чи традиційного суспільства? Наскільки він об'єктивний в оцінках причин появи покриток і які стереотипи сформував чи зруйнував для сьогодення?

Відкриттям оновленого залу завершується музейний проект "Справа №1842", за допомогою якого музейники обіграли відсутність картини в експозиції на період реставрації рами.

28 лютого 2019 року, о 19:00.

Місце: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 12

Вхід вільний.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."