Спецпроект

На місці Гути Пеняцької проведуть пошуково-дослідницькі роботи

Цього року на місці колишнього польського села Гута Пеняцька на Львівщині проведуть пошуково-дослідницькі роботи. Це дозволить встановити кількість загиблих під час каральної операції 28 лютого 1944 року мешканців.

Дослідження проводитиме комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля", яке 4 лютого 2019 року отримало відповідний дозвіл від Міністерства культури України, ідеться в матеріалі Радіо "Свобода".

"Сьогодні це територія Голубицької сільради. Про необхідність дослідити місце вбивств говорили з польською стороною ще у 2017 році. Але від часу знищення українського пам’ятника у Грушовичах у Польщі, у квітні 2017 року, від Польщі не було звернень до міжвідомчої комісії щодо пошукових робіт. Ми плануємо цього року провести дослідження. За інформацією місцевих мешканців і досліджень українських істориків, пам’ятник у Гуті Пеняцькій стоїть на символічному місці. А останки можуть бути за 100-200 метрів від нього. Однозначно, що там буде суттєво менша кількість останків, аніж за польською версією. Хоча кажуть, що люди були спалені, але мають бути обгорілі кістки і скелетовані залишки", — каже в коментарі Радіо Свобода Святослав Шеремета, директор підприємства "Доля", секретар Державної міжвідомчої комісії у справах пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій

На його думку, польська сторона грає в політичну арифметику, завищуючи число жертв, оскільки відомо, що Гута Пеняцька була базою для Армії Крайової і червоних партизанів. "У зверненні Анджея Дуди мовиться про загиблих мирних мешканців. Так вони були, але неправда, що лише одні мирні мешканці", — додає Шеремета.

Коли саме проведуть пошукові роботи у колишній Гуті Пеняцькій, наразі невідомо.

Нагадаємо, в неділю, 24 лютого, на місці колишнього села Гута Пеняцька, нині в Бродівському районі Львівської області, відбулися жалобні заходи в пам’ять про польських мешканців – жертв каральної акції нацистів. 

25 лютого Міністерство закордонних справ України отримало ноту від Посольства Республіки Польща в Києві щодо інформаційної таблиці біля меморіалу в Гуті Пеняцькій. На думку польської сторони, напис на таблиці є "прикладом спроби релятивізації трагічних подій у Гуті Пеняцькій і містить фальшиву інформацію про перебіг злочину з 1944 року".

Польські високопосадовці публічно звинувачують у виконанні цього злочину дивізію військ СС "Галичина" та Українську повстанську армію. Зокрема, це озвучив президент РП Анджей Дуда вустами свого міністра Адама Квятковського під час заходів у Гуті Пеняцькій.  

Натомість, як випливає з висновків слідства Інституту національної пам’яті Республіки Польща, так і деяких українських істориків, знищення села Гута Пеняцька 28 лютого 1944 року відбулося внаслідок каральної акції, організованої нацистською окупаційною владою.

Тоді загинуло, за різними даними, від 700 до 1200 мешканців Гути Пеняцької та навколишніх сіл, які ховалися в селі. Врятуватися вдалося близько 160 особам. У вогні згоріло 172 господарства.

Читайте також:

Що сталося у Гуті Пеняцькій. Висновки польського слідства

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.