Спецпроект

Порошенко про Сагринь: Пам'ять про невинні жертви спонукає нас до миру

10 березня в 75-ті роковини спалення села Сагринь Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять мирних українців, які загинули від рук Армії Крайової і Батальйонів хлопських в цьому та навколишніх селах.

Про це повідомляє сторінка  Посольства України в Польщі у "Фейсбуці". За даними кореспондента Радіо "Свобода" з місця події, окрім дипломатів на заході були присутні десятки чоловік - місцеві українці, представники Об'єднання українців у Польщі та польські інтелектуали.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця зачитав зверненя від Президента України Петра Порошенка до учасників пам’ятного заходу.

 

Порошенко зазначив, що цивільних мешканців Сагрині цинічно вбили внаслідок спланованої людиновбивчої акції "лише за те, що вони були українцями, розмовляли українською мовою, молилися в українських православних церквах".

 

"Я мрію, щоб настав той день, коли помолитися за безвинні душі в цьому скропленому кров’ю місці прийдуть Президент України і Президент Республіки Польща. Переконаний, що невдовзі так станеться, і ми спільно продовжимо добру традицію поєднання і примирення, вшановуючи пам'ять про жертви українсько-польської ворожнечі минулого", – висловив надію президент.

"Ми не повинні ділити жертви на свої і чужі. Ми не повинні мірятися їхньою чисельністю. І що найважливіше, ми не повинні шукати виправдання злочинам проти мирного населення", – додав він.

 

На думку Порошенка, спільним моральним обов’язком українців і поляків перед нвинними жертвами є "не боятися правди, не вагатися назвати зло злом, а тих, хто свідомо вчиняє злочини проти людяності – злочинцями".

Відповідальність за братовбивчу війну між українцями і поляками Президент України поклав на диктаторів Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, які "цинічно розігрували міжетнічну карту". А сучасні дружбу й партнерство між нашими державами, на думку Порошенка, намагаються підважити Москва та її європейські маріонетки.

Петро Порошенко висловив надію, що попри трагічне минуле, українці поляки цінуватимуть та оберігатимуть спільне братерство.

"Пам'ять про невинні жертви минулих протистоянь спонукає нас до миру, злагоди і взаєморозуміння. Я вірю, що так воно є і буде між нашими дружніми народами", – завершив Президент України.

ДОВІДКА:

У березні 1944 року загони Армії Крайової (АК) та Селянських батальйонів (Батальйони хлопські – БХ) провели "відплатно-превентивну", як вони її називали, акцію проти українських сіл на Холмщині (нині Грубешівський повіт Люблінського воєводства Польщі) – так звану "грубешівську революцію". 

У селах Пригоріле, М’яке, Сагринь, Шиховичі, Теребінь, Стриженець, Турковичі та інших польські партизани вбили близько 1500 українців, а самі села знищили.

Нагадаємо, фотографії палаючої Сагрині неодноразово використовувалися польськими урядовими організаціями та публіцистами для ілюстрації "жертв українських націоналістів".

Читайте також:

Промова голови Українського Товариства в Сагрині 8 липня

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.