Спецпроект

ІПН Польщі видав світлину спаленого українського села за "злочин українських націоналістів". ФОТО

Анонс відкриття пам’ятника "Жертвам українських націоналістів 1939—1947" на "Фейсбук"-сторінці Бюро вшанування боротьби й мучеництва Інституту національної пам’яті Польщі проілюстрували фотографією спаленого українського села Сагринь.

Пам'ятник "жертвам УПА" мали відкривати в м. Щецині 10 лютого.

На знімку зафіксовані охоплені вогнем хати українського села Сагринь на Холмщині (нині в межах Польщі), яке спалив підрозділ польського партизанського формування Армії Крайової в ніч із 9 на 10 березня 1944 року. Нападники спалили церкву, понад 280 хат, сотні господарських будівель та споруд.

Напис "Пам'ятник жертвам українських націоналістів в 1939-1947 роках" на фото українського села, яке спалили польські націоналісти 

За різними даними, під час нападу загинули від 800 до 1240 мешканців (70% із них жінки й діти). Уціліле майно та худобу нападники пограбували та вивезли до сусідніх польських колоній.

Пам'ятник у Щецині, на відкриття якого запрошувало Бюро ІПН. Фото: Cezary Aszkiełowicz / Agencja Gazeta 

На цей курйоз відреагував Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. "Знов спалена вояками польської АК українська Сагринь стає ілюстрацією жертв українських націоналістів", — зазначив він на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 Повна версія фотографії палаючої хати села Сагринь

Нагадаємо, що не вперше польські офіційні установи використовують фото українських жертв польських партизанів для ілюстрації злочинів українських націоналістів.

11 липня 2018 року фото знищення Сагрині використала канцелярія прем’єр-міністра Польщі на сторінці в соціальній мережі, щоб нагадати про т. зв. "криваву неділю" — день, коли, на думку частини польських істориків, відбувалася найбільша хвиля нападів УПА на польські поселення.

 Інший ракурс, з якого видно бійців Армії Крайової під час знищення українського села Сагринь 10 березня 1944 року 

ДОВІДКА:

У березні 1944 року загони Армії Крайової (АК) та Селянських батальйонів (Батальйони хлопські – БХ) провели "відплатно-превентивну", як вони її називали, акцію проти українських сіл на Холмщині (нині Грубешівський повіт Люблінського воєводства Польщі) – так звану "грубешівську революцію". 

У селах Пригоріле, М’яке, Сагринь, Шиховичі, Теребінь, Стриженець, Турковичі та інших польські партизани вбили близько 1.500 українців, а самі села знищили.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.