Спецпроект

У Польщі знову видали палаючу Сагринь за "злочини бандерівців"

Польський ксьондз Тадеуш Ісакович-Залеський проілюстрував публікацію до річниці знищення села Гути Пеняцької фотографією українського села Сагринь.

Стаття під назвою "Пекло на Тернопільщині. 75-річниця загибелі польських сіл" вийшла на сайті радіо RMF 24. У ній священик-публіцист, відомий своїєю огульною критикою України, її політики національної пам'яті та звинуваченнями ОУН і УПА в злочинах, розповідає про "геноцид" поляків, який у регіоні вчинили "бандерівці та українські есесмани".

Проте в якості ілюстрації у статті використано фото українського села Сагринь (Холмщина), спаленого підрозділом польської Армії Крайової в ніч із 9 на 10 березня 1944 року. 

 

Це вже не вперше, коли польські публіцисти й історики видають фото спаленого аківцями українського села за нібито злочин українських націоналістів проти поляків. 

У лютому 2019 року це зробило Бюро вшанування боротьби й мучеництва Інституту національної пам’яті Польщі на своїй сторінці у "Фейсбуці", анонсуючи відкриття пам'ятника "жертвам УПА" в Щецині.

11 липня 2018 року фото знищення Сагрині використала канцелярія прем’єр-міністра Польщі на сторінці в соціальній мережі, щоб нагадати про т. зв. "криваву неділю" — день, коли, на думку частини польських істориків, відбувалася найбільша хвиля нападів УПА на польські поселення.

ДОВІДКА:

У березні 1944 року загони Армії Крайової (АК) та Селянських батальйонів (Батальйони хлопські – БХ) провели "відплатно-превентивну", як вони її називали, акцію проти українських сіл на Холмщині (нині Грубешівський повіт Люблінського воєводства Польщі) – так звану "грубешівську революцію". 

У селах Пригоріле, М’яке, Сагринь, Шиховичі, Теребінь, Стриженець, Турковичі та інших польські партизани вбили близько 1.500 українців, а самі села знищили.

Докладніше про ідеологічну публіцистику Ісаковича-Залеського проти України читайте в матеріалі:

У пеклі політики пам'яті. Як діють "борці з українцями" в Польщі

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.