У Латвії зібрали 10 тисяч підписів за знесення радянського пам'ятника перемоги

У Латвії ініціатива про знесення або підрив пам'ятника перемоги у Ризі зібрала 10 тисяч підписів.

Про це повідомляє Європейська правда із посиланням на портал Delfi.

 Фото: Delfi

Збір підписів ініціювали на порталі Manabalss.lv у 2017 році. В цьому році кількість підписантів почала зростати після появи новин про готовність ризької влади витратити кілька мільйонів євро на відновлення Парку перемоги.

Пам'ятник перемоги був відкритий в 1985 році, коли Латвія залишалася незаконно окупована Радянським Союзом.

Автора ініціативи Угіса Поліса турбує те, що монумент – це один із символів, який нагадує про величезні страждання через радянську окупацію, як і раніше, розташований у серці Латвії Ризі. При цьому він великий і його важко не помітити.

"Сьогодні пам'ятник перемоги вже давно не є пам'ятним місцем для радянських "ветеранів- визволителів", а перетворюється на місце проведення строго політичного заходу – 9 травня, який спонсорується з боку Кремля, створений в інтересах Росії і реалізується в рамках кремлівської пропаганди", - сказав Поліс.

Тепер ініціативу знесення пам’ятника мають розглянути у латвійському Сеймі.

Читайте також:

У Львові з третьої спроби знесли стелу Монументу Слави. ВІДЕО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.