Спецпроект

АНОНС: Клуб історичного кіно покаже "Небувалий похід" Михаїла Кауфмана

12 квітня в Києві представлять коментовану версію повнометражної документальної стрічки Михаїла Кауфмана "Небувалий похід" (Українфільм, 1931; 70 хв., саундтрек Антона Байбакова)

Захід відбудеться у співпраці клубу історичного кіно Національного музею історії України у Другій світовій війні, Національного центру Олександра Довженка, Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Інституту історії України НАНУ.

 

"Небувалий похід" - це:

■ авангардний шедевр одного з найкращих операторів в історії кіно;
■ епічна історія "механізації" міста і села у переддень Голодомору;
■ драматична доля митця на службі у сталінської пропаганди.

Після перегляду зустріч з коментаторкою стрічки, істориком Людмилою Гриневич.

12 квітня, п'ятниця, 15.00

Місце: Головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 24).

Акредитація ЗМІ: + 38 097 144 89 38 (Людмила Рибченко), warmuseum.kiev@gmail.com

Вхід вільний.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.