Музей Ханенків вперше показав гравюри Дюрера

У Києві 11 квітня вікрилася виставка гравюр Альбрехта Дюрера з колекції Харківського художнього музею: понад 60 творів генія німецького Відродження та його послідовників можна побачити у залах Музею Ханенків.

Про це повідомляє Prostir.museum.

 

На виставці творів Альбрехта Дюрера з колекції Харківського художнього музею буде, зокрема, представлено: 

  • ксилографії з циклу "Життя Марії" і копії сучасника Дюрера - Маркантоніо Раймонді, виконані у техніці гравюри різцем;
  • титульний аркуш циклу  "Апокаліпсис";
  • рідкісні різцеві гравюри, що належать до раннього періоду творчості митця: "Морське чудовисько", загадкові "Чотири відьми" та  "Прогулянка"; 
  • серію "Малі Страсті";
  • портрети інтелектуалів, які належать до пізнього періоду його творчості.

Однією з родзинок виставки є можливість порівняти ксилографії з поетичного циклу "Життя Марії" із копіями Маркантоніо Раймонді — адже конфлікт Дюрера та Раймонді був першим в історії судом за авторське право. Раймонді заборонили ставити монограму Дюрера, але копіювати не заборонили.  

Куратор виставки: Олена Шостак, завідувач відділу графіки Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Виставка триватиме до 15 червня 2019 р.

ДОВІДКА:

Альбрехт Дюрер (1471-1528) - видатний німецький художник епохи Відродження, геніальний живописець та майстер гравюри. Його значення для національної культури Німеччини настільки велике, що початок 16 століття знавці називають "епохою Дюрера".

Дюрер був першим митцем, який працював одночасно у двох техніках гравюри – на дереві і на міді, впровадивши кардинальні технічні й художні новації. А також першим, хто втілив у гравюрі такі глибокі філософські ідеї, хто спонукав глядача до таких складних роздумів, хто зумів так передати красу оточуючого світу та охопив своєю творчістю таке розмаїття фантастичних сюжетів. 

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.