Музей Ханенків вперше показав гравюри Дюрера

У Києві 11 квітня вікрилася виставка гравюр Альбрехта Дюрера з колекції Харківського художнього музею: понад 60 творів генія німецького Відродження та його послідовників можна побачити у залах Музею Ханенків.

Про це повідомляє Prostir.museum.

 

На виставці творів Альбрехта Дюрера з колекції Харківського художнього музею буде, зокрема, представлено: 

  • ксилографії з циклу "Життя Марії" і копії сучасника Дюрера - Маркантоніо Раймонді, виконані у техніці гравюри різцем;
  • титульний аркуш циклу  "Апокаліпсис";
  • рідкісні різцеві гравюри, що належать до раннього періоду творчості митця: "Морське чудовисько", загадкові "Чотири відьми" та  "Прогулянка"; 
  • серію "Малі Страсті";
  • портрети інтелектуалів, які належать до пізнього періоду його творчості.

Однією з родзинок виставки є можливість порівняти ксилографії з поетичного циклу "Життя Марії" із копіями Маркантоніо Раймонді — адже конфлікт Дюрера та Раймонді був першим в історії судом за авторське право. Раймонді заборонили ставити монограму Дюрера, але копіювати не заборонили.  

Куратор виставки: Олена Шостак, завідувач відділу графіки Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Виставка триватиме до 15 червня 2019 р.

ДОВІДКА:

Альбрехт Дюрер (1471-1528) - видатний німецький художник епохи Відродження, геніальний живописець та майстер гравюри. Його значення для національної культури Німеччини настільки велике, що початок 16 століття знавці називають "епохою Дюрера".

Дюрер був першим митцем, який працював одночасно у двох техніках гравюри – на дереві і на міді, впровадивши кардинальні технічні й художні новації. А також першим, хто втілив у гравюрі такі глибокі філософські ідеї, хто спонукав глядача до таких складних роздумів, хто зумів так передати красу оточуючого світу та охопив своєю творчістю таке розмаїття фантастичних сюжетів. 

 

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей