Музей Ханенків вперше показав гравюри Дюрера

У Києві 11 квітня вікрилася виставка гравюр Альбрехта Дюрера з колекції Харківського художнього музею: понад 60 творів генія німецького Відродження та його послідовників можна побачити у залах Музею Ханенків.

Про це повідомляє Prostir.museum.

 

На виставці творів Альбрехта Дюрера з колекції Харківського художнього музею буде, зокрема, представлено: 

  • ксилографії з циклу "Життя Марії" і копії сучасника Дюрера - Маркантоніо Раймонді, виконані у техніці гравюри різцем;
  • титульний аркуш циклу  "Апокаліпсис";
  • рідкісні різцеві гравюри, що належать до раннього періоду творчості митця: "Морське чудовисько", загадкові "Чотири відьми" та  "Прогулянка"; 
  • серію "Малі Страсті";
  • портрети інтелектуалів, які належать до пізнього періоду його творчості.

Однією з родзинок виставки є можливість порівняти ксилографії з поетичного циклу "Життя Марії" із копіями Маркантоніо Раймонді — адже конфлікт Дюрера та Раймонді був першим в історії судом за авторське право. Раймонді заборонили ставити монограму Дюрера, але копіювати не заборонили.  

Куратор виставки: Олена Шостак, завідувач відділу графіки Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Виставка триватиме до 15 червня 2019 р.

ДОВІДКА:

Альбрехт Дюрер (1471-1528) - видатний німецький художник епохи Відродження, геніальний живописець та майстер гравюри. Його значення для національної культури Німеччини настільки велике, що початок 16 століття знавці називають "епохою Дюрера".

Дюрер був першим митцем, який працював одночасно у двох техніках гравюри – на дереві і на міді, впровадивши кардинальні технічні й художні новації. А також першим, хто втілив у гравюрі такі глибокі філософські ідеї, хто спонукав глядача до таких складних роздумів, хто зумів так передати красу оточуючого світу та охопив своєю творчістю таке розмаїття фантастичних сюжетів. 

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.