Конституційний суд дозволив перейменувати Дніпропетровську область у Січеславську

«Сьогодні надано висновок КС щодо цього законопроекту», — повідомили в суді.

Про це повідомляють Українські Новини, передає The Бабель.

 

Законопроект передбачає внесення змін до ст. 133 Конституції про систему адміністративно-територіального устрою України. Згідно з ними, Дніпропетровська область перейменовується у Січеславську.

Таким чином, КС визнав, що перейменування області не порушує статті 157 і 158 Конституції. У ст. 157 йдеться, що Конституцію не можна змінювати, якщо ці зміни скасовують чи обмежують права і свободи людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності та порушення територіальної цілісності України.

Згідно зі ст. 158, законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Радою і не був прийнятий, може бути поданий до парламенту не раніше ніж через рік з дня його відхилення. Відповідно до цієї статті, Рада протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції.

У разі позитивного висновку КС, зміни до Конституції приймаються шляхом голосування за законопроект 226 голосами в першому читанні і 300 — на наступній сесії у другому.

Читайте також:

Рада таки визначилася з новою назвою Дніпропетровської області

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.