Конституційний суд дозволив перейменувати Дніпропетровську область у Січеславську

«Сьогодні надано висновок КС щодо цього законопроекту», — повідомили в суді.

Про це повідомляють Українські Новини, передає The Бабель.

 

Законопроект передбачає внесення змін до ст. 133 Конституції про систему адміністративно-територіального устрою України. Згідно з ними, Дніпропетровська область перейменовується у Січеславську.

Таким чином, КС визнав, що перейменування області не порушує статті 157 і 158 Конституції. У ст. 157 йдеться, що Конституцію не можна змінювати, якщо ці зміни скасовують чи обмежують права і свободи людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності та порушення територіальної цілісності України.

Згідно зі ст. 158, законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Радою і не був прийнятий, може бути поданий до парламенту не раніше ніж через рік з дня його відхилення. Відповідно до цієї статті, Рада протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції.

У разі позитивного висновку КС, зміни до Конституції приймаються шляхом голосування за законопроект 226 голосами в першому читанні і 300 — на наступній сесії у другому.

Читайте також:

Рада таки визначилася з новою назвою Дніпропетровської області

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.