УІНП звернувся до Кернеса щодо проспекту Жукова

Український інститут національної пам'яті звернувся до міського голови Харкова Геннадія Кернеса щодо перейменування проспекту Петра Григоренка на честь Георгія Жукова. Такі дії є порушенням закону.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук Голова ІнститутуВолодимир В’ятрович.

Фото: UA: Харків
Фото: UA: Харків

«Можливе присвоєння будь-якому об’єкту права власності (об’єкту топоніміки) у м. Харкові імені Георгія Жукова суперечитиме вимогам частини шостої статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» – йдеться у повідомленні.

«Звертаємо також увагу на те, що законність перейменування у інших населених пунктах України об’єктів топоніміки, названих на честь Георгія Жукова, у рамках виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», підтверджена рішеннями адміністративних судів, які станом на сьогоднішній день набрали законної сили, зокрема, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 у справі № 806/990/16, постановами Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2017 у справі № 335/9058/16-а 2-а/335/7/2017 та від 23.11.2016 у справі № 335/6482/16-а  2-а/335/194/2016.» - повідомив Голова УІНП

«Інформуємо, що у разі вчинення Харківською міською радою або будь-якими посадовими особами органів місцевого самоврядування м. Харкова дій або прийняття рішень щодо присвоєння імені Георгія Жукова будь-яким об’єктам права власності (об’єктам топоніміки) м. Харкова Український інститут національної пам’яті буде звертатися до Генеральної прокуратури України щодо визнання відповідних дій неправомірними та скасування відповідних рішень у судовому порядку та притягнення винних осіб до відповідальності» - зазначив В. В’ятрович.

«Звертаємо також увагу на те, що згідно з частиною другою статті 4361 Кримінального кодексу України дії щодо поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинені особою, яка є представником влади, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої» - резюмував Голова Інституту.

Нагадуємо, що раніше на сайті Харківської міськради були оприлюднені дві петиції. Одна з пропозицією прибрати намет на пл. Свободи. Друга — про те, щоб повернути одному з проспектів Харкова його історичну назву — ім. маршала Жукова.

«Я думаю, що якщо ці дві петиції наберуть необхідну кількість голосів, а це 5000, я зроблю все, що від буде залежати від міської влади, щоб втілити запропоноване у життя» - прокоментував Г. Кернес ці петиції у себе в Фейсбук.

Читайте також:

У центрі Харкова розтрощили знак на честь проголошення суверенітету України. ФОТО

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття