УІНП звернувся до Кернеса щодо проспекту Жукова

Український інститут національної пам'яті звернувся до міського голови Харкова Геннадія Кернеса щодо перейменування проспекту Петра Григоренка на честь Георгія Жукова. Такі дії є порушенням закону.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук Голова ІнститутуВолодимир В’ятрович.

Фото: UA: Харків
Фото: UA: Харків

«Можливе присвоєння будь-якому об’єкту права власності (об’єкту топоніміки) у м. Харкові імені Георгія Жукова суперечитиме вимогам частини шостої статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» – йдеться у повідомленні.

«Звертаємо також увагу на те, що законність перейменування у інших населених пунктах України об’єктів топоніміки, названих на честь Георгія Жукова, у рамках виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», підтверджена рішеннями адміністративних судів, які станом на сьогоднішній день набрали законної сили, зокрема, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 у справі № 806/990/16, постановами Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2017 у справі № 335/9058/16-а 2-а/335/7/2017 та від 23.11.2016 у справі № 335/6482/16-а  2-а/335/194/2016.» - повідомив Голова УІНП

«Інформуємо, що у разі вчинення Харківською міською радою або будь-якими посадовими особами органів місцевого самоврядування м. Харкова дій або прийняття рішень щодо присвоєння імені Георгія Жукова будь-яким об’єктам права власності (об’єктам топоніміки) м. Харкова Український інститут національної пам’яті буде звертатися до Генеральної прокуратури України щодо визнання відповідних дій неправомірними та скасування відповідних рішень у судовому порядку та притягнення винних осіб до відповідальності» - зазначив В. В’ятрович.

«Звертаємо також увагу на те, що згідно з частиною другою статті 4361 Кримінального кодексу України дії щодо поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинені особою, яка є представником влади, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої» - резюмував Голова Інституту.

Нагадуємо, що раніше на сайті Харківської міськради були оприлюднені дві петиції. Одна з пропозицією прибрати намет на пл. Свободи. Друга — про те, щоб повернути одному з проспектів Харкова його історичну назву — ім. маршала Жукова.

«Я думаю, що якщо ці дві петиції наберуть необхідну кількість голосів, а це 5000, я зроблю все, що від буде залежати від міської влади, щоб втілити запропоноване у життя» - прокоментував Г. Кернес ці петиції у себе в Фейсбук.

Читайте також:

У центрі Харкова розтрощили знак на честь проголошення суверенітету України. ФОТО

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.