У Харкові мітингували проти повернення проспекту Жукова та інших ініціатив Кернеса

Близько 600 людей у неділю вийшли на мітинг проти пропозицій міського голови Харкова Геннадія Кернеса повернути проспекту Петра Григоренка стару назву імені Георгія Жукова та прибрати волонтерський намет "Все для перемоги" з площі Свободи.

Про це повідомляє "Новое время". Опублікований на сайті міськради припис від 11 травня зобов’язує волонтерів протягом трьох днів демонтувати намет.

"У випадку невиконання умов припису у встановлений строк, самовільно (незаконно) встановлений об’єкт за вказаною адресою… буде демонтовано на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради", – йдеться у приписі.

 

«Заява про те, що вони будуть щось там перейменовувати Жукова – це перебирання на себе повноважень Верховної Ради. Це шлях до ХНР [Харківської Народної Республіки – ІП]», – заявив один із промовців на акції Ігор Рассоха.

«Не дамо увічнити в Харкові цього м’ясника. Тому що я памятаю справжніх ветеранів. Багато хто з вас памятає. І було серед них прівзисько в Жукова – м’ясник», – додав він.

За словами журналіста Дмитра Ларіна, якого цитує «Громадське радіо» учасники акцї збирали підписи для звернення до членів виконкому та депутатів міської ради за збереження намету як символу Революції Гідності в Харкові.

Нагадаємо, 8 травня міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що сприятиме петиціям про скасування перейменування проспекту Георгія Жукова (і відповідно, станції метро поруч) на честь Петра Григоренка та демонтаж волотерського намету.

На 10 травня петиція набрала 5400 голосів при 5000 потрібних.

У відповідь на пропозиції Кернеса Український інститут національної пам'яті звернувся  до нього із застереженням про кримінальну відповідальність за порушення декомунізаційного законодавства.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.