АНОНС: Лекція «Версальський початок імперського кінця»

Після завершення Першої світової війни у 1918 році розпочалася корозія світового колоніального устрою. Версальско-Вашингтонську систему 1919 року як початковий етап деколонізації та докорінних змін у європейських імперіях пропонує обговорити історик Єгор Брайлян.

Після завершення Першої світової війни у 1918 році почалася розробка нового світоустрою, який отримав назву Версальсько-Вашингтонської системи.

Помітним у цих процесах залишався колоніальний фактор. Адже тоді значну частину світу складали імперії, і перші повоєнні роки відзначилися активізацією національно-визвольних рухів народів Азії та Африки. Навесні 1919 року відбулися суспільно-політичні заворушення в Єгипті, Індії, Китаї, Кореї.

 

У Європі за лічені місяці на уламках Австро-Угорщини, Османської та Російської імперії виникли національні держави. Через два десятки років східноєвропейські чвари стануть однією з передумов вже нової світової війни. А 1919 рік став часом створення якісно нових засад ведення зовнішньої політики, заснованих на ідейних постулатах американського президента Вудро Вільсона.

Нові принципи, серед яких право націй на самовизначення та заборона таємних домовленостей заклали основи сучасного міжнародного права. Зусиллями держав Антанти було створено міжнародну організацію, яка мала зупинити подальшу військову загрозу - Лігу Націй.

Проведення Паризької мирної конференції та підписання Версальського мирного договору супроводжувалися прагненням колоніальних народів отримати представництво на міжнародній арені. Розпочалася корозія світової колоніальної системи, заснованої на вищості європейців над східними суспільствами.

Враховуючи 100-річчя від тогочасних подій, розгляд Версалю 1919 року як початкового етапу деколонізації та докорінних змін у європейських імперіях є актуальною темою для публічного обговорення.

Про події столітньої давнини розповість на лекції історик, редактор блогу Toynbee Prize Foundation Єгор Брайлян.

15 червня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул.Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.