Щось пішло не так. Торт для фанатки Мераї Кері

Дівчина на ім'я Шівон попросила колег на день народження подарувати їй торт із зображенням своєї улюбленої співачки Мераї Кері. А у подарунок вона отримала торт з портретом вченої і першої в історії лауреатки Нобелівської премії з фізики Марії Кюрі.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 
Фото: TWITTER.COM/HARRIETALIDA

"Моя двоюрідна сестра сказала колегам, що хотіла б отримати торт у подарунок на день народження із зображенням Мераї Кері. Вони щось наплутали і подарували їй такий торт. Це Марія Кюрі, самі веселощі", - розповіла про конфуз у Twitter Гаррієт Алайд Лай.

Повідомлення родички дівчини, яка отримала несподіваний подарунок, поширили у Twitter 40 тисяч разів.

My cousin in England told her colleagues she wanted a Mariah Carey birthday cake. They misunderstood, and is the cake they made her instead. It’s Marie Curie, looking very festive. pic.twitter.com/LMHJnMATqD

— Harriet Alida Lye (@harrietalida) 14 червня 2019 р.

Плутанина розвеселила користувачів Twitter.

"Якщо чесно, я не думаю, що вони наплутали. Це значно крутіше ніж Мерая Кері", - написав один з користувачів.

Ще один пожартував про радіоактивність торта: "У тебе можуть розвинутися надздібності".

Мерая Кері
Мерая Кері
Фото: GETTY IMAGES

Довідково. Марія Склодовська-Кюрі була унікальною людиною. Вчена і експериментаторка, вона стала не тільки першою у світі лауреаткою Нобелівської премії з фізики у 1903 році і першою професоркою Паризького університету, а й першою в історії дворазовою лауреаткою Нобелівської премії.

Марія Кюрі у своїй першій лабораторії у Парижі, 1896 рік
Марія Кюрі у своїй першій лабораторії у Парижі, 1896 рік
Фото: GETTY IMAGES

Другу "нобелівку" - з хімії – Марія Кюрі отримала через вісім років після першої. Вона відкрила хімічні елементи радій і полоній, стала автором терміну "радіоактивність".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.